Облікова ставка НБУ 16%: як дорожчі гроші впливають на кредити й ВВП

Облікова ставка НБУ зросла до 16%: у вересні регулятор додав пів відсоткового пункту. Це другий такий крок у 2026 році, у липні було 15%, після рішення стало 15,5%. Рішення ухвалили, коли ВВП цього року, за очікуваннями, додасть менш як 2%, безпекові та бюджетні потреби ростуть, а зовнішнього фінансування бракує. Дорожчі гроші мають стримати ціни й підтримати гривню, але водночас дорожчають і для бізнесу.

Облікова ставка НБУ 16%: чому регулятор пішов на підвищення

Регулятор називає причинами фундаментальний ціновий тиск і зростання проінфляційних ризиків. Вища ставка, за його логікою, робить гривневі активи привабливішими, допомагає втримати валютний ринок і поступово веде інфляцію до цілі 5%. Сам НБУ розраховує досягти її лише у 2028 році.

Тим часом інфляція прискорюється. У серпні ціни в річному вимірі зросли на 8,1% після 7,7% у липні та 7,2% у червні. Що її підживлює:

• пальне подорожчало на 38,7% за рік: нафта коштує близько $100 за барель через нестабільність на Близькому Сході;
• піднялися окремі адміністративні тарифи, серед них на водопостачання та водовідведення;
• базова інфляція, яка не враховує сезонність і регульовані ціни, третій місяць тримається на 8,1%;
• бізнес витрачає більше на зарплати, електроенергію та логістику.

Попит населення й ринок праці лишаються досить стійкими, тому компанії можуть частково закладати зростання витрат у ціни. Російські атаки на енергетичну, виробничу та логістичну інфраструктуру звужують пропозицію і здорожчують роботу підприємств. НБУ вказує й на те, що міжнародної фінансової допомоги в липні–серпні надійшло менше, ніж очікували, а резерви скоротилися з $51,2 млрд до $48,7 млрд. Поєднання цих чинників Нацбанк вважає загрозою для закріплення песимістичних інфляційних очікувань.

Слабке зростання ВВП і дедалі більші видатки держави

У другому кварталі реальний ВВП зріс лише на 0,4% порівняно з минулим роком, а торік за той самий період приріст становив 0,8%. Макропрогноз уряду, закладений у проєкт бюджету-2027, передбачає 1,6% зростання цього року і 1,3% наступного.

Видатки держави водночас збільшуються. Кабмін виходить із того, що повномасштабна війна триватиме, енергетика руйнуватиметься, а ділова активність лишатиметься слабкою. Бюджет-2027 розрахований на 7,27 трлн грн, що на 13,5% перевищує план на 2026 рік. На сектор безпеки й оборони підуть 4,89 трлн грн, або 43,8% ВВП. Такі витрати підтримують попит через зарплати, закупівлі й держзамовлення, але водночас тиснуть на ціни, зазначає Mind.

Значна частина попиту припадає на імпорт. За січень–серпень 2026 року:

• товарів ввезли на $66,3 млрд, а вивезли на $26,6 млрд;
• торговельний дефіцит наблизився до $39,7 млрд, майже на 52% більше, ніж за вісім місяців 2025 року;
• понад $27,6 млрд імпорту становили машини, обладнання й транспорт, ще $9,1 млрд — паливно-енергетична продукція.

Це переважно ресурси для роботи й відновлення економіки, а не споживчі товари. Вони збільшують попит на валюту та роблять внутрішні ціни чутливішими до курсу й світових котирувань. Тому НБУ доводиться одночасно стримувати інфляцію і не допускати надмірного послаблення гривні, а ставка 16% здорожчує ресурси для бізнесу та населення й потенційно обмежує кредитування й інвестиції.

Депозити й кредити після нового рішення

Після липневого підвищення частина банків змінила дохідність вкладів, і вересневе рішення може продовжити цей процес. За оцінкою голови правління Глобус Банку Сергія Мамедова, восени середні ставки за гривневими строковими депозитами становитимуть 13,5–15% річних, а найвигідніші пропозиції з бонусами сягатимуть 17,5–18%. За індексом UIRD, у другій половині вересня середня дохідність гривневих вкладів фізосіб була 13,8–14,5%.

Дорожчі депозити зрештою відбиваються на позиках: Мамедов очікує, що кредити подорожчають ще приблизно на 0,5–1 в. п. Однак він не прогнозує згортання кредитування, бо банки конкуруватимуть за платоспроможних клієнтів.

Ринок поки що стійкий. За даними НБУ, чистий кредитний портфель бізнесу на 1 вересня 2026 року сягнув 931 млрд грн проти 704 млрд грн роком раніше, тобто виріс більш ніж на 32%. Директорка департаменту продажів середнім і малим корпоративним клієнтам ОТП Банку Ольга Волкова пояснює це високою ліквідністю й капіталом банків на початку року. За її даними, частка інвестиційних кредитів серед позик новим клієнтам зросла з 10% у 2025-му до 16% у 2026-му. Бізнес інвестує в модернізацію виробництва, обладнання й енергетичні проєкти, серед яких сонячні станції, газопоршневі та газотурбінні установки, системи накопичення енергії, генератори та біогазові установки. Також зростає попит на кредити для купівлі сільгоспземлі.

Ресурсів у банків більше, ніж охочих їх позичити: депозити клієнтів на 1 вересня становили 3,32 трлн грн, вкладення банків у депозитні сертифікати — 422 млрд грн. Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас каже, що банки шукають нових позичальників, але бізнес не завжди готовий до довгострокових зобов'язань. Підприємці зважають на ризик, що профінансоване обладнання буде пошкоджене чи знищене, і ця невизначеність, за його словами, значною мірою стримує нові проєкти.

Прогнози: інфляція близько 10% і слабкий ВВП

Офіційні та аналітичні оцінки сходяться: зростання слабке, інфляційні очікування погіршуються, валютні ризики лишаються.

• НБУ чекає стриманої динаміки ВВП у другому півріччі 2026-го, прискорення до 2,8% у 2027-му, інфляції 10% наприкінці цього року та близько 6,9% наступного.
• Dragon Capital знизила прогноз приросту реального ВВП у 2026 році з 1,5% до 1%. Її аналітики вважають, що рушієм лишиться оборонно-промисловий комплекс, а цивільні галузі дедалі гостріше відчуватимуть війну, пошкодження інфраструктури та збої в логістиці.
• Опитування Центру економічної стратегії спільно з German Economic Team дало медіанний прогноз ВВП 1,1% на 2026 рік проти 2,4% у грудні 2025-го. Інфляцію на кінець року оцінюють у 9,6%, а на 2027 рік чекають зростання 2,2% та інфляцію 9%.

Отже, навіть без нового різкого погіршення передумов для швидкого відновлення немає. Висока інфляція за слабкого зростання лишає НБУ перед тим самим завданням: стримувати цінові й валютні ризики, не придушуючи ділову активність.

Курс гривні, зовнішня допомога і наступні кроки НБУ

Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що за суттєвого посилення ризиків цінової динаміки й інфляційних очікувань регулятор готовий застосувати додаткові заходи. Пом'якшення він також допускає: «Якщо в наступні місяці погіршення безпекової ситуації призведе до помітного охолодження споживчого попиту та ринку праці, НБУ розгляне можливість пом’якшення монетарних умов». Аналітики ICU вважають, що цикл підвищень близький до кінця, і якщо проінфляційні чинники не посилюватимуться, на засіданні 29 жовтня ставку збережуть на 16%.

Баланс валютного ринку під тиском: імпорт у 2,5 раза перевищує експорт, а удари по портах, логістиці та промисловості скорочують валютну виручку. Mind припускає, що НБУ й надалі згладжуватиме коливання курсу інтервенціями: у липні–серпні він продав із резервів близько $9,6 млрд. Ukraine Economic Outlook у короткостроковому прогнозі закладає 44,5–45 грн/$, а опитані ЦЕС аналітики очікують на кінець року 45,6–46,3 грн/$.

Стійкість курсу забезпечують і зовнішні надходження. За даними Мінфіну з посиланням на міністра Сергія Марченка, до середини вересня партнери надали $31,3 млрд із приблизно $52 млрд, очікуваних у 2026 році. Потребу в зовнішній підтримці на 2027 рік уряд оцінив у $52,6 млрд, і станом на 19 вересня близько $32,6 млрд цієї суми не підтверджені. Голова фінансово-податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев попередив, що невиконання частини євроінтеграційних зобов'язань, зокрема ухвалення низки законопроєктів, ставить під загрозу отримання коштів.

Підсумок: що відомо напевно, а що ні

Напевно відомо, що облікова ставка становить 16%, інфляція в серпні сягнула 8,1%, а ВВП у другому кварталі зріс лише на 0,4%. Кредитний портфель бізнесу за рік збільшився більш ніж на 32%, а банкіри очікують подорожчання позик на 0,5–1 в. п.

Відкритими лишаються кілька питань. Невідомо, чи збереже НБУ ставку 29 жовтня, як припускають в ICU, чи відреагує на нові ризики. Не підтверджено майже $32,6 млрд зовнішньої допомоги на 2027 рік. Від безпекової ситуації залежить і те, чи охолонуть попит та ринок праці. Mind підсумовує, що Нацбанк впливає на вартість грошей і згладжує тиск на гривню, але не здатний зупинити війну, відновити експорт чи забезпечити зовнішнє фінансування.