Плєхов Максим Вікторович: інвестор і керівник Львівського оборонного кластера

Максим Плєхов: біографія, освіта і родина

Максим Вікторович Плєхов народився 15 листопада 1980 року в Дергачах на Харківщині. Сьогодні він інвестор і керівник Львівського оборонного кластера (ЛОК), що виготовляє бронежилети для військових, а також очолює наглядову раду інвестиційного фонду «Ukrainian Defence Innovations».

За даними джерела, Плєхов живе в цивільному шлюбі з Софією Стасевською, яка керує Центром логопедії та психології «Задзеркалля». У нього є 15-річний син: після початку повномасштабного вторгнення школяр виїхав із Харкова за кордон. Дозвілля Плєхов присвячує читанню, великому тенісу, гірським лижам і дайвінгу, а ще мріє здобути ліцензію пілота.

Освіту він здобував у двох закладах:

• юридична — Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого, Харків;
• магістр державного управління — Національний університет цивільного захисту України.

Кар'єра: від юридичної практики до бронежилетів Rarog

Трудову діяльність Плєхов розпочав на третьому курсі юридичного університету. Після випуску разом із партнерами заснував Центр економіко-правових ініціатив і став його керівником. Центр організовував семінари та конференції, на які запрошували провідних українських експертів з економіки й права. Окремо Плєхов очолював компанію з управління активами «Центр фінансових ініціатив» і має сертифікат фахівця з управління активами.

• 2006–2008 — заступник директора з правових питань і член правління Харківського науково-дослідного та проектно-конструкторського інституту «Енергопроект»;
• 2009–2010 — керівник транспортної компанії у нафтовидобувній галузі;
• 2010–2014 — юридична практика та інтернет-магазин.

Під час Революції гідності Плєхов із друзями вирішив облаштувати захист для протестувальників і на волонтерських засадах почав робити бронежилети. Для першого зразка плити виготовили з авіаційного алюмінію, який зняли з підвіконня в квартирі одного зі знайомих. Такий жилет витримував постріли з пістолета.

• 2014 — разом із партнерами заснував Харківський завод засобів індивідуального захисту;
• 2015 — підприємство показало перший в Україні армійський модульний бронежилет;
• 2018 — модульний бронежилет Plastoon прийняла на забезпечення Бригада швидкого реагування Національної гвардії України;
• нині — оновлена версія 6-го класу захисту, Plastoon UAFE, перебуває на забезпеченні ЗСУ.

За твердженням джерела, жодна інша українська військова компанія, крім заводу з брендом Rarog, не розробляла й не постачала бронежилети та спорядження підрозділам країн НАТО.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, компанія віддала територіальній обороні Харкова всі бронежилети й спорядження зі своїх складів. Плєхов передав військовим і власну колекцію бронежилетів, зібрану від світових виробників.

Львівський оборонний кластер: бронежилети для армії, медиків і дітей

Згодом працівників перевезли до Львова, туди ж доправили залишки тканин і балістичних матеріалів. Роботу підприємства на певний час зупинили: Плєхов із командою займався лише волонтерством. До процесу долучилися місцеві підприємці та волонтери. У березні 2022 року так з'явився «Львівський оборонний кластер». Серед учасників — Метінвест, CEO Club Ukraine, Kyiv School of Economics, Ukrainian Freedom Fund, Львівська міська рада, Ukraine Freedom Project та інші компанії й організації.

Жилети шили на фабриках Львівщини: обладнання там було, але захисного спорядження до війни вони не випускали. Плєхов із колегами об'їжджав підприємства й пояснював технологію на простих прикладах. В інтерв'ю «Укрінформу» він розповідав: «Ми брали папір, ножиці і вирізали бронежилет. Ми ж не розкрійники, але передавали це модельєру, який взагалі ніколи не займався бронежилетами, і розповідали, як це зробити». Крім того, у Facebook Плєхов опублікував для волонтерів інструкцію з виготовлення жилета, перелік придатних матеріалів і файли розкрою.

Кошти й матеріали кластер отримував від донорів, частину закуповував за кордоном, але самі жилети шили в Україні. Підприємства-учасники зберегли робочі місця. За даними джерела, собівартість виробів була у 3–5 разів нижчою, ніж у закордонних аналогів, які купували інші волонтерські організації.

• понад 100 тисяч бронежилетів безкоштовно передано на склади Міністерства оборони та у військові частини;
• вартість цієї допомоги за тогочасними ринковими цінами — близько 1,5 млрд гривень;
• 4 500 медиків отримали надлегкі жилети, зокрема всі екіпажі швидкої допомоги у прифронтових областях;
• 550 комплектів (бронежилет і каска) передано Ювенальній превенції Національної поліції України, підрозділи якої й надалі евакуюють дітей;
• для представників ЗМІ ЛОК розробив окремі варіанти жилетів і безкоштовно їх забезпечував.

Як стверджує джерело, на початку повномасштабного вторгнення кластер був єдиним системним постачальником бронежилетів в Україні, а також першим у світі розробив серійний спеціалізований бронежилет для евакуації дітей.

Наприкінці 2022 року Харківський завод засобів індивідуального захисту відновив роботу у Львові. Він випускає засоби захисту й тактичне спорядження для Сил оборони, а також піхотний тактичний комплекс «Хижак» для кулемета ПК/ПКМ. За описом джерела, підприємство нині серед найбільших українських виробників бронежилетів і спорядження для військових, поліції та цивільних замовників.

Фонд Ukrainian Defence Innovations, громадська і політична діяльність

Фонд, наглядову раду якого очолює Плєхов, має на меті створити систему приватного фінансування оборонних стартапів. У довгостроковій перспективі вона має стати фундаментом недержавного оборонно-промислового комплексу України.

Один зі стартапів фонду — Rarog Aerospace. Конструкторське бюро, що розробляло дрони, завдяки інвестиціям і консультаційній підтримці збільшило виробництво. До кінця 2023 року воно поставило на озброєння безпілотний авіаційний комплекс RAS 7-01 і за державними контрактами постачає безпілотники Силам оборони України. До активів фонду входять також компанії, що виробляють боєприпаси, балістичні елементи й спеціалізовані тканини, виробник засобів розмінування та приватний оператор гуманітарного розмінування.

Плєхов керує правлінням ЛОК і входить до об'єднання «Українське Бізнес-Братство». Його учасники — підприємці, які долучаються до розвитку країни, підтримують соціальні ініціативи, фінансують освітні та наукові проєкти й стипендіальні програми для молодих науковців.

Політичний досвід Плєхова обмежений однією кампанією: у 2015 році він балотувався до Харківської міської ради від «Волонтерської партії України» й обраним не став.

Бізнес і статки Максима Плєхова

• частка у фонді Ukrainian Defence Innovations — 40,1% акцій;
• нерухомість — за інформацією місцевих медіа, на Плєхова оформлений будинок матері у Львівській області площею 115 кв. м.

Скандали та розслідування: «Енергопроект» і «Харківський реєстратор»

Джерело окремо описує епізоди 2006–2008 років, коли Плєхов працював в «Енергопроекті». За його інформацією, тоді в ЗМІ з'явилися замовні публікації, пов'язані з колишнім директором підприємства. Як стверджується, цей керівник за підтримки впливових чиновників створив дублюючу структуру з такою самою назвою, яка належала йому та його родині й перебувала під контролем російської компанії «Силовые машины», а також передавав проєктну документацію щодо атомних електростанцій. Спроба зупинити співпрацю з росіянами, за версією джерела, закінчилася «маски-шоу» та кримінальною справою.

У 2008 році в тому самому приміщенні працював «Харківський реєстратор». Відповідно до опису джерела, туди зайшли близько десяти осіб, які назвалися працівниками прокуратури Харківської області, у супроводі бійців спецпідрозділу. Вони замкнулися в офісі й почали вилучати реєстри акціонерів та порожні бланки сертифікатів. Виданню «Комерсант» Плєхов пояснював, що з такими бланками можна вписати будь-яку кількість акцій і стати власником заводу, реєстр якого веде реєстратор. За його словами, бухгалтерські документи, які зазвичай вилучають у кримінальних провадженнях, залишили на місці.

Як представник орендодавця, Плєхов разом з юристами реєстратора заважав цим діям. Поліція, яка прибула за викликом, не підтвердила законності вчинків колег. Кримінальну справу про перешкоджання працівникам правоохоронних органів, як зазначено в джерелі, суд не підтримав — вона «розсипалася».