Микола Зенцев про політику Трампа: чотири загрози для України

Генерал-майор запасу Микола Зенцев, який очолює експертну раду ІАЦ «Андромеда», оцінює політику Дональда Трампа щодо Росії. На його думку, кроки Вашингтона вже не схожі на звичайний дипломатичний маневр: вони відкривають Москві нові прибутки, знімають частину санкційних перепон і дають привід говорити про можливе звуження бойових можливостей України. Автор називає чотири причини для тривоги та пропонує відповідь Києва.

Політика Трампа щодо Росії і ціна активів «Лукойлу»

Закордонні активи «Лукойлу» — переробні потужності, родовища, мережі АЗС на різних континентах — коштують, за наведеною оцінкою, від 20 до 22 млрд доларів. Зенцев вважає принциповим питання, чи відповідає ця сума реальній вартості бізнесу з його інфраструктурою, грошовими потоками та перспективою прибутків. За розрахунками ІАЦ «Андромеда», орієнтир у 22 млрд навряд чи відбиває ринкову ціну всього портфеля: насправді вона може бути вдвічі більшою або й вищою.

Санкційний тиск, вузьке коло покупців і політичний контроль над угодою, пояснює автор, дозволяють ціні далеко відійти від довгострокової цінності активів. У процесі бере участь консорціум, який очолює американський інвестор Тодд Боелі. Зенцев звертає увагу на роль американських держструктур і на можливі зв'язки частини учасників з оточенням Трампа: це ризик конфлікту інтересів, тож потрібна максимальна прозорість. Навіть без доведеного хабарництва така угода, на його думку, може виглядати як нагорода Кремлю за лояльність.

Російський дизель: вигода Москви та виборчі інтереси Вашингтона

Дев'ятого жовтня американська влада видала генеральну ліцензію на визначені операції з російським дизельним пальним. Трамп повідомив про постачання понад 300 тис. тонн, а наступні обсяги можуть бути помітно більшими. Зенцев наголошує, що рішення з'явилося тоді, коли Україна системно б'є по нафтовій інфраструктурі Росії, аби скоротити надходження Кремля від енергетичного експорту.

Аргументи автора:

• Трамп пояснює крок бажанням здешевити пальне для американців. Економічний результат поставок автор називає спірним, а політичний — очевидним: Росія повертається на ринок, який санкції мали звузити.
• Перед проміжними виборами адміністрація хоче показати виборцям успіх у боротьбі з дорожнечею, але Зенцев питає, чому платити за це має Україна.
• Київ просять стримати удари по російських НПЗ, тоді як Москва продовжує бити по українській енергетиці.

Таку конструкцію автор вважає незбалансованою: від країни, що обороняється, чекають самообмежень, а агресору відкривають нові можливості. Путін, за його оцінкою, отримує економічну паузу, а Трамп — аргумент про контроль над цінами. Це і є стратегічна ціна політики, де ринкова кон'юнктура важить більше за безпеку союзника.

Джон Марк Дуган і російська розвідка: ризик інформаційного впливу

Вплив Росії, наголошує Зенцев, не зводиться до енергетичних угод: на політичні рішення можуть діяти також інформація, особисті зв'язки й компромат. Приклад — Джон Марк Дуган, колишній заступник шерифа округу Палм-Біч у Флориді, який після переїзду до Росії поширює вигідні Кремлю матеріали. У жовтні 2024 року The Washington Post із посиланням на документи писало, що його фінансував представник російської воєнної розвідки.

Автор вважає, що окремо слід перевірити повідомлення про обставини виїзду Дугана зі США, зокрема про можливу перуку під час перетину канадського кордону, а також твердження про його доступ до відеоархівів, пов'язаних із Джеффрі Епштейном. Якби такі матеріали потрапили до російських спецслужб, їх можна було б використати не лише в пропаганді, а й для тиску на представників політичної та фінансової еліти. Американці, на думку автора, вправі дізнатися, чи не діють невідомі їм обставини, що впливають на безпекові рішення президента.

Проміжні вибори в США: чим загрожує Трампу втрата Конгресу

Четвертий чинник Зенцев бачить у внутрішній ситуації. За прогнозом Decision Desk HQ на початку жовтня 2026 року, демократи мали 76% шансів узяти Палату представників, а модель давала їм перевагу приблизно у 235 місцях проти 200. У Сенаті їхні позиції також конкурентні, хоча там складніше. Автор підкреслює, що це прогнози, а не результати голосування.

Втрата обох палат, пише він, означала б для Трампа не лише інший розклад голосів, а й втрату контролю над порядком денним, нові розслідування та потребу публічно відстоювати рішення адміністрації. Тому Білий дім може прагнути швидких економічних здобутків і подавати виборцям здешевлення пального, домовленості з Москвою та жорсткі вимоги до Києва як доказ рішучості.

Що чекає Трампа, якщо Палату контролюватимуть демократи, за версією автора:

• комітети зможуть вимагати документи, проводити слухання й викликати посадовців;
• перевірки можуть охопити міжнародні бізнес-угоди, контакти з російськими представниками, санкційні рішення та використання президентських повноважень у зовнішній політиці;
• можлива нова спроба імпічменту: Палата ухвалює статті простою більшістю, але в Сенаті потрібні дві третини голосів присутніх сенаторів;
• Конгрес може спробувати законодавчо обмежити згортання допомоги Україні та послаблення санкцій, але для цього потрібні підтримка обох палат і подолання вето.

Головний ризик для Трампа Зенцев вбачає не в усуненні з посади, а в посиленому контролі та звуженні політичного маневру. Якщо курс Білого дому суперечить довгостроковим інтересам США, стримувати його мають американські інституції. Автор попереджає: послаблення тиску на Кремль і обмеження можливостей України захищатися загрожують усій європейській безпеці.

Стратегічна самостійність України як відповідь на тиск

Головний висновок Зенцева: безпека держави не може залежати від волі одного іноземного президента. Він посилається на Ізраїль, який сам визначає критичні безпекові інтереси, розвиває власну оборонну промисловість і зберігає свободу дій навіть у непростих стосунках із союзниками. Україні, на його думку, потрібні:

• власні ракетні та дронові розробки;
• потужний оборонно-промисловий сектор;
• стійка енергосистема;
• ефективна розвідка;
• технологічна незалежність;
• прямі стратегічні партнерства з європейськими країнами.

Партнерство зі США залишається важливим, але, за словами автора, не повинне означати відмову від національних інтересів чи згоду на територіальні поступки, які не гарантують справедливого й стійкого миру. Відповідь на тиск він бачить не в дипломатичній образі, а в зміцненні держави та власних спроможностях. Зенцев підсумовує: «Україна не має права платити своїм суверенітетом за чужі виборчі рейтинги, бізнесові інтереси чи геополітичні домовленості».