Путін про території України: аргументи Кремля і позиція ООН щодо референдумів

Заява Путіна про території України пролунала в розмові з Павлом Зарубіним, журналістом російського державного медіа «Вести». Російський лідер заперечив саму можливість говорити про втрату земель і послався на голосування, яке Москва провела на окупованих територіях. Тема важлива зараз, бо тривають розмови про можливі шляхи завершення війни, а доля територій лишається одним із головних предметів потенційних переговорів.

Що саме Путін сказав про території України

За словами Путіна, Україна не має підстав розмірковувати про втрати. Аргумент у нього один: мешканці цих земель начебто висловилися на голосуванні — спершу за державну незалежність, а другим кроком за «возз’єднання» з Росією. З цього він виводить, що питання про належність територій тій чи іншій державі взагалі не стоїть.

Водночас сам Путін визнав, що тема спірна. Він сказав:

«Але це дискусійне питання. Можна із цього приводу сперечатися скільки завгодно», — заявив Путін.

Які домовленості чи рішення щодо територій він розглядає, Путін не пояснив. Фокус пише, що його слова ще раз показують лінію Кремля: Москва домагається визнання захоплених українських земель російськими.

Від Криму до чотирьох областей: хронологія претензій Росії

Російські заяви про «приєднання» мають дві окремі дати.

• 2014 рік: Росія окупувала Крим і проголосила його своєю територією.
• Вересень 2022 року: російська влада організувала так звані референдуми на окупованих частинах чотирьох українських областей.
• Голосування відбувалося під російською військовою окупацією. Фокус наголошує, що його проводили «під дулами автоматів».
• 2022 рік: Росія заявила про включення до свого складу Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
• Україна не визнала ці голосування законними.

Саме на підсумки вересневих «референдумів» спирається Путін, коли відкидає розмови про втрати.

Резолюція Генасамблеї ООН: як міжнародна спільнота оцінила референдуми

Оцінку цим голосуванням дала й Організація Об’єднаних Націй. 12 жовтня 2022 року Генеральна Асамблея ухвалила резолюцію, що засудила проведення псевдореферендумів і спробу Росії анексувати українські землі. Розподіл голосів був таким:

• 143 держави підтримали документ;
• п’ять держав проголосували проти;
• 35 утрималися.

В ООН підкреслили, що голосування, організовані Росією, не мають юридичної сили за міжнародним правом. Вони не можуть слугувати підставою для зміни кордонів України, які визнає світ. Організація також підтвердила підтримку суверенітету й територіальної цілісності України в цих кордонах.

Територіальне питання на тлі переговорів про мир

Фокус нагадує, що переговори спецпосланця США Стіва Віткоффа з Путіним знову виявили розбіжності в позиції Кремля щодо завершення війни. Москва не погоджується на перемир’я, доки не укладено остаточні домовленості, хоча раніше допускала поетапний рух до миру.

Видання також посилається на The Atlantic. За оцінкою журналу, найближчі вісім тижнів можуть стати переломними для України: є загроза російських ударів по енергетиці, а за океаном мають ухвалити важливі політичні рішення. The Atlantic виокремив три ключові дати, пов’язані з діями Дональда Трампа, Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна.

Підсумок: що відомо напевно і що лишається відкритим

Напевно відомо таке. Путін в інтерв’ю «Вести» відкинув тезу про територіальні втрати України й послався на результати «референдумів». Їх провели в умовах окупації, Україна їх не визнала, а Генасамблея ООН 12 жовтня 2022 року засудила їх голосами 143 держав. В ООН заявили, що такі голосування не змінюють міжнародно визнаних кордонів.

Відкритим лишається, які саме домовленості щодо територій Путін має на увазі. Невідомо й те, як ця позиція вплине на переговори, де Москва відмовляється від перемир’я до остаточних домовленостей.