Малий бізнес не боїться кредитів — він боїться невизначеності
Підприємці рідко відмовляються від позик через відсоткову ставку. Значно частіше їх зупиняє неможливість спланувати бодай наступний рік — і це те, що держава здатна виправити без жодної копійки з бюджету.
За останній місяць я поговорила з двома десятками власників невеликих компаній — пекарень, майстерень, ІТ-студій, фермерських господарств. Ставила одне запитання: чому ви не берете кредит на розвиток, хоча програми доступних позик працюють, а банки мають вільні гроші? Відповіді мене здивували.
Про відсотки згадали троє. Решта говорила про інше. Про те, що не знає, чи знайде працівників під нове обладнання. Що правила оподаткування можуть змінитися посеред року. Що перевірка здатна зупинити роботу на тиждень. Кредит — це обіцянка майбутньому, а давати обіцянки складно, коли майбутнє не проглядається далі ніж на квартал.
Дешеві гроші — не панацея
Ми звикли вимірювати підтримку бізнесу мільярдами виданих позик. Показник зручний, але лукавий. Значна частина цих грошей іде на поповнення обігових коштів, тобто допомагає втриматися на плаву, а не вирости. Інвестиційних кредитів — на верстати, приміщення, нові лінії — досі меншість.
Я переконана: найкраща програма підтримки — це передбачуваність. Мораторій на зміну податкових правил хоча б на три роки. Зрозумілий календар перевірок. Швидкий суд у господарських спорах. Жоден із цих кроків не потребує бюджетних видатків, проте кожен знижує ризик, який підприємець закладає в ціну свого рішення.
Є й завдання для самого бізнесу. Банкіри в один голос кажуть, що половина заявок відсіюється через слабку фінансову звітність. Прозорість коштує дорожче, ніж робота «в тіні», але саме вона відчиняє двері до дешевих ресурсів. Підприємець, який веде облік для себе, а не для перевіряльника, зазвичай першим отримує позику.
Економіка росте не тоді, коли гроші дешеві, а тоді, коли люди наважуються планувати. Наше спільне завдання — повернути їм цю можливість.
