Відстрочка і бронювання: хто в Україні може потрапити під мобілізацію

Дві ініціативи можуть звузити коло чоловіків, захищених від призову: перегляд правил бронювання працівників на підприємствах і додаткові умови для сімейних відстрочок. Обидві поки що обговорюють, однак юристи вважають, що саме так держава може розширити мобілізаційний ресурс. Для роботодавців це означає ризик нестачі кадрів, а для родин людей з інвалідністю — невизначеність щодо підтримки близьких.

Бронювання працівників: які ліміти пропонують для критичних підприємств

Перехідний період для компаній завершився 1 вересня. Протягом нього підприємства мали підтвердити статус за оновленими вимогами, зокрема щодо рівня зарплат і відсутності боргів перед податковою. Хто цього не зробив, ризикував утратити можливість бронювати персонал.

Тепер, за словами народного депутата Ярослава Железняка, який посилається на урядові джерела, готують наступний перегляд системи. У проєкті йдеться про таке:

• для оборонної промисловості й енергетики граничну частку заброньованих працівників пропонують знизити зі 100% до 85%;
• для теплопостачання, водопостачання та сфери поводження з відходами — з 75% до 60%;
• з бази, від якої рахують стандартну квоту в 50%, пропонують прибрати тих, хто вже має відстрочку з інших підстав: студентів, батьків трьох дітей, людей, що доглядають родичів;
• до 20 жовтня профільні міністерства й обласні адміністрації мають переглянути галузеві критерії критичності підприємств.

Найбільший ефект може дати саме зміна бази розрахунку. Наочно це видно на прикладі: у компанії 100 військовозобов’язаних, 50 з яких мають власну відстрочку, а решта можуть претендувати на бронь від роботодавця. За чинною логікою підприємство може забронювати 50 осіб. Якщо ж працівників із відстрочками з розрахунку вилучити, квота впаде до 25. У підсумку 50 людей зберігають відстрочки, 25 отримують бронь, а ще 25 лишаються без захисту від призову.

«Виходить, що обов’язково має бути велика кількість людей, які працюватимуть без попереднього бронювання. Інакше нікого не вдасться забронювати», — наголошує Железняк.

Координаційний центр при Кабміні: що не визначено в проєкті

Окрема новація — Координаційний центр із 17 осіб. До нього мають увійти представники СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки та Нацполіції. Без позитивної рекомендації цього органу підприємства не зможуть отримати статус критично важливих або погодити бронювання понад стандартні 50%. Центр також матиме змогу рекомендувати позбавити компанію такого статусу.

Железняк указує на прогалини: у проєкті немає чітких строків розгляду документів, критеріїв рішень і механізму оскарження. Не ясно й те, що станеться з бронями, які вже оформлено, якщо кількість працівників перевищить нові ліміти.

Для бізнесу, за оцінкою Фокуса, це ризик утратити фахівців, яких складно замінити, — передусім в оборонній промисловості, енергетиці та комунальній сфері. У перспективі нестача кадрів може підштовхнути компанії до пошуку працівників, які не підлягають мобілізації, або до залучення трудових мігрантів. Водночас запропоновані обмеження уряд поки не затвердив.

Відстрочка від мобілізації для сімей: які умови пропонують

Про можливі зміни для сімейних відстрочок розповіла Людмила Денисова, яка раніше обіймала посаду парламентської омбудсманки. Вона оприлюднила відповідь Офісу військового омбудсмена з пропозиціями щодо законодавства. Згідно з нею, додаткові умови можуть стосуватися таких груп:

• батьків неповнолітніх дітей з інвалідністю, а також дітей із тяжкими хворобами без встановленої інвалідності;
• подружжя людей з інвалідністю I, II та III груп;
• чоловіків, батьки яких мають інвалідність I або II групи;
• інших родичів, що забезпечують догляд.

Якщо дитину з інвалідністю ростять обоє батьків, один із них за певних обставин може втратити право на відстрочку. Для низки категорій обов’язковою умовою хочуть зробити постійний догляд. Опікунам недієздатних осіб відстрочку можуть надавати з огляду на те, чи є інші опікуни. Отже, самого факту, що в родині є людина з інвалідністю, може виявитися замало.

Критика сімейних обмежень і позиція омбудсмана Лубінця

Денисова зауважує: людині з інвалідністю можуть бути потрібні близькі, навіть якщо постійний догляд не потрібен. Вона також каже, що в документах немає оцінки, скільки дітей і дорослих з інвалідністю лишаться без підтримки родичів після запровадження обмежень.

Окремо вона згадує військових. За даними Міноборони, на які вона посилається, у ЗСУ та частинах, що напряму підпорядковані відомству, служили близько 2 тисяч людей з неповнолітніми дітьми з інвалідністю. Водночас міністерство не підтримало законопроєкт № 15057, який розширює підстави для звільнення таких військових. Виходить суперечність: до призову чоловік може мати право на відстрочку, а після нього ті самі обставини не завжди дають змогу піти зі служби. На думку Денисової, замість усунення цієї проблеми пропонують обмежити права інших батьків.

«Чому зловживання одних мають обмежувати права інших?» — запитує Денисова.

Омбудсман Дмитро Лубінець закликав не панікувати. За його словами, відповідний проєкт офіційно ще не надійшов до його офісу, тож давати йому правову оцінку зарано.

Що кажуть адвокати: ресурс для армії, ціна броні та роль ТЦК

Адвокат Роман Ліхачов вважає появу таких пропозицій тривожним сигналом. На його думку, зі відстрочками щось робитимуть, адже Міністерство економіки вже активно переглядає бронювання, змінює рівень пріоритетності та скорочує кількість заброньованих. Людський потенціал країни, каже він, не безмежний: молодь до 23 років виїжджає, нація старіє, частина тих, хто пішов до ЗСУ в 2022 році, цьогоріч досягла 60 років і звільнилася. «Поповнювати ресурс потрібно кимось, і починають вигадувати, звідки брати бійців», — розповів він Фокусу.

Ліхачов сумнівається, що у Верховній Раді вистачить голосів для таких непопулярних обмежень. Законодавцям, на його думку, варто передусім усунути суперечність щодо військових, чия дитина здобула інвалідність уже після мобілізації. Водночас скоротити бронювання, за його оцінкою, набагато простіше: заброньованих значно більше, ніж тих, хто має відстрочку через догляд за родичами з інвалідністю. Досить зменшити квоти чи посилити вимоги до підприємств — і частина чоловіків утратить захист. Ті, хто лишиться без броні та без інших підстав для відстрочки, можуть бути призвані.

Адвокат Валентин Сєров бачить головну проблему в корупції. За його словами, дехто купує бронь за гроші, не працюючи на відповідному підприємстві. Нині вона коштує 15–20 тисяч доларів, тоді як рік тому її можна було знайти за 8–10 тисяч. Сєров припускає, що ціна зросте до 25–30 тисяч доларів, і наголошує: «Ось де потрібно наводити лад, не чіпати родичів людей з інвалідністю».

Ще одна проблема, на яку вказують юристи, — наявність відстрочки чи броні не завжди рятує від мобілізації. Сєров розповів про клієнта з бронюванням, якого забрали з вулиці й наступного дня відправили до навчального центру. За його словами, відомості про бронь не відображалися в системі, а після дзвінка з ТЦК працівника звільнили з підприємства заднім числом. Фокус також нагадує дані військового омбудсмена: близько 7% мобілізованих чоловіків мають законні підстави для відстрочки, але далі служать.

Підсумок: що відомо напевно і що лишається відкритим

Напевно відомо, що обидві ініціативи ще не затверджені. Перехідний період для підтвердження статусу критичних підприємств закінчився 1 вересня, а до 20 жовтня міністерства й обласні адміністрації мають переглянути галузеві критерії. Також відомо, що Офіс військового омбудсмена запропонував додаткові умови для сімейних відстрочок.

Відкритими лишаються кілька питань: чи дійдуть сімейні обмеження до голосування у Верховній Раді, якими будуть остаточні ліміти бронювання і що станеться з уже оформленими бронями. Невідомо, за якими правилами працюватиме Координаційний центр. Головне питання, яке ставить Фокус: чи зможе держава поповнити армію, не лишивши бізнес без потрібних фахівців, а людей, які потребують допомоги, — без підтримки родичів.