Скорняков Дмитро: генеральний директор агрохолдингу HarvEast

Дмитро Скорняков — генеральний директор агрохолдингу HarvEast. Посаду він обіймає від 2 лютого 2015 року, а в самій компанії працює з моменту її створення: спершу відповідав за фінанси, потім за виробництво. Під його керівництвом холдинг двічі втрачав землі на сході України, а нині зосереджений на господарюванні в Київській області.

Дмитро Скорняков: біографія та освіта

Народився 19 вересня в Ярославській області Росії. Освіту здобув у російських вишах — юридичну й економічну.

• 2001 — закінчив Всеросійську державну податкову академію Міністерства фінансів РФ за спеціальністю «юриспруденція», диплом із відзнакою;
• 2003 — отримав диплом економіста в Російській економічній академії імені Г. В. Плеханова.

На сайті HarvEast також зазначено, що Скорняков має професійну кваліфікацію Certified Public Accountant (США).

Кар'єра: від податкової служби до керівництва HarvEast

• 2000–2003 — робота в податкових органах Росії;
• 2003–2004 — експерт департаменту податків і права ЗАТ «BDO Unicon»;
• до 2010 року — міжнародна аудиторська компанія PricewaterhouseCoopers (PwC), де він дослужився до старшого менеджера;
• 2010/2011 — перехід до HarvEast на етапі формування холдингу;
• 2011–2012 — фінансовий директор HarvEast;
• 2012 — операційний директор, відповідальний за виробничий напрям;
• 2 лютого 2015 року — генеральний директор за рішенням акціонерів.

Призначення ухвалили представники SCM і «Смарт-Холдингу» — двох груп, які створювали HarvEast як спільний аграрний актив. Сьогодні акціонером компанії є SCM, інвестиційна група Ріната Ахметова.

HarvEast: земельний банк і втрати через війну

Холдинг заснували 10 березня 2011 року на основі сільськогосподарських активів ПАТ «ММК ім. Ілліча». У 2015 році компанія називала розмір земельного банку — близько 197 тис. га. Перед початком російської агресії вона контролювала понад 200 тис. га й належала до найбільших аграрних холдингів країни за площею угідь.

Окупація частини Донецької області в 2014 році позбавила HarvEast 55 тис. га. Після повномасштабного вторгнення 2022 року під окупацією опинилися ще близько 95 тис. га. Компанія також втратила доступ до насіннєвого заводу, який збудувала в 2019 році поблизу Маріуполя, а разом із ним — виробничі потужності, техніку та системи зрошення.

У 2024 році Скорняков заявляв, що через війну компанія лишилася без близько 85% земельного банку, проте не припинила роботу й перебудовувала бізнес.

Нова модель бізнесу на Київщині: зрошення й насіння

За даними актуального сайту HarvEast, зараз у компанії близько 24 тис. га в Київській області. Частину виробництва насіннєвого заводу перенесли туди ж. Вирощують пшеницю, кукурудзу, соняшник, ріпак, бобові та інші культури. Основні напрями діяльності:

• рослинництво;
• виробництво насіння;
• зрошення;
• зберігання та логістика;
• робота із зерновими, олійними та нішевими культурами.

У 2018–2025 роках компанія облаштувала в Київській області понад 1 тис. га нових зрошуваних площ і розвиває цей напрям разом із партнерами з насіннєвого бізнесу. Серед них HarvEast називає MAAS Seeds, Limagrain, BASF, Syngenta, KWS, Euralis і Corteva. Виробництво насіння на зрошуваних землях компанія вважає однією зі своїх переваг, бо воно підвищує врожайність і робить результат стабільнішим.

Управлінський підхід Скорнякова

У 2024 році Скорняков схарактеризував свій стиль керівництва як суміш здорового глузду, математики та логіки. Аграрний бізнес, на його думку, слід оцінювати в перспективі 5–7 років, а не за поточними цінами окремих культур. Публічно він виділяє такі принципи:

• розрахунок економіки виробництва на довгій дистанції;
• контроль собівартості;
• технологізація;
• готовність до нестандартних рішень;
• диверсифікація культур;
• розвиток зрошення;
• використання даних та автоматизації.

Того ж року він розповідав, що дані з сільгосптехніки допомагають порівнювати врожайність окремих ділянок поля. За його словами, так можна знайти малопродуктивні площі, з'ясувати причини й не витрачати ресурси там, де немає віддачі. Паралельне водіння, бортові комп'ютери й інші елементи точного землеробства, на його переконання, вже є невід'ємною частиною українського агробізнесу.

Погляди на агроринок, логістику й торгівлю з ЄС

У 2023 році Скорняков застерігав, що значна кількість українських агрокомпаній може збанкрутувати через низьку рентабельність, труднощі з логістикою та високі витрати. Він не раз говорив про вартість перевезень після блокування портів: за його оцінкою, подекуди вона зводила нанівець приріст урожайності. Тому структуру посівів, на його думку, треба планувати за повною економікою виробництва, а не лише за ціною продукції.

У вересні 2025 року на міжнародній конференції «Ефективне управління агрокомпаніями» він заявив, що прогнозовані правила торгівлі з Європейським Союзом, навіть із квотами, можуть бути для українських аграріїв кориснішими за повністю нерегульований режим. Там він узяв участь у панельній дискусії про кліматично стійкі інвестиції та майбутнє агросектору.

У березні 2026 року Скорняков підготував для SCM матеріал про загрози глобальній продовольчій безпеці через війну на Близькому Сході. Серед ризиків він назвав можливі збої в постачанні добрив.

Російське минуле та особисті втрати

Скорняков народився в СРСР, а кар'єру розпочав у російській податковій системі. В інтерв'ю HarvEast і Latifundist він розповідав, що критично ставився до політики Кремля ще задовго до нападу на Україну. Переломним моментом назвав справу Михайла Ходорковського. За його словами, у часи роботи в PwC він часто бував у країнах колишнього СРСР — Росії, Казахстані й Білорусі.

В інтерв'ю 2024 року він згадував, що мав квартиру в Маріуполі й зазнав особистих втрат через війну. Мотивацією йти далі назвав роботу та відновлення бізнесу. За даними Latifundist, Скорняков одружений і має двох синів.