Корчинський Дмитро Олександрович: лідер «Братства» і кандидат у президенти 2004 року

Дмитро Корчинський — український політик, засновник руху «Братство» і колишній голова УНСО. У 2004 році балотувався в президенти й отримав 0,17 % голосів. У грудні 2013 року київська прокуратура оголосила йому підозру в організації масових заворушень на Банковій, але в лютому 2014 року його зняли з розшуку, а справу закрили без вироку.

3 хв читання Читать на русском
Фото: Досьє (dosye.info)
Фото: Досьє (dosye.info)

Дмитро Корчинський народився 22 січня 1964 року в Києві. У досьє зазначено, що освіта в нього середня, проте він навчався у двох закладах вищої освіти.

Біографія та освіта Дмитра Корчинського

  • 1981–1984 — Київський технологічний інститут харчової промисловості;
  • 1987 — Київський університет імені Т. Шевченка.

У 1985–1987 роках Корчинський служив у Радянській армії. Після повернення почав брати участь в об'єднаннях, що виникали наприкінці 1980-х.

Політична діяльність і керівництво «Братством»

Політичний шлях Корчинського пов'язаний з низкою громадських і партійних організацій:

  • 1987–1988 — член УГС і Українського культурологічного клубу;
  • 1989–1991 — один з організаторів та член Спілки незалежної української молоді (СНУМ);
  • 1990–1997 — один з організаторів УНА, заступник голови УНА;
  • 1991–1997 — голова УНСО;
  • 2002 — засновник громадянського руху «Братство»;
  • з березня 1999 — генеральний секретар Всеукраїнської політичної партії «Братство»;
  • з 2004 — голова партії «Братство».

Участь у президентських виборах 2004 року

Корчинський був кандидатом у президенти України на виборах 2004 року. У першому турі він отримав 49 961 голос, що становить 0,17 %. Серед 24 претендентів він посів десяте місце.

Телебачення, книги та аналітична робота

У 2001–2004 роках Корчинський працював на телебаченні. Він вів програму «Pro et contra» на каналі TVT, а також програму «Проте» й ток-шоу «Подвійний доказ» на ТРК «Студія «1+1». З 1999 року очолює Інститут проблем регіональної політики та сучасної політології.

Корчинський — співавтор віршованої збірки «Філософія смути» (1998). Він також автор книг «Війна в натовпі» (1998) та «Авторитарна альтернатива» (1998).

Критика та скандали

  • 5 грудня 2013 року. Київська прокуратура, як повідомило Радіо Свобода, оголосила Корчинському підозру за Кримінальним кодексом в організації масових заворушень на вулиці Банковій 1 грудня 2013 року. Заступник прокурора Києва Сергій Софієв заявив, що Корчинський перебуває в розшуку. Це підозра, а не вирок. Того ж дня, за даними «Української правди», Корчинський заперечував, що втік до Росії.
  • Лютий 2014 року. За даними LB.ua, МВС 17 лютого 2014 року зняло Корчинського з розшуку разом із Дмитром Булатовим. Видання пише, що його відпустили, бо на нього поширився закон про усунення негативних наслідків подій під час протестів. Справу, отже, закрили без вироку й без встановлення вини.
  • 21 липня 2017 року. Згідно із заголовком LB.ua від цього дня, люди Корчинського спробували захопити суд в Одеській області. Деталі та правова оцінка цього інциденту в доступних матеріалах не наведені.

Версії про зв'язки з ФСБ

Як зазначено в джерелі, в останні роки експерти й журналісти активно обговорюють постать Корчинського. Висувається версія, що лідер «Братства» може співпрацювати з ФСБ Росії. Її прихильники пояснюють це тим, що дії Корчинського та його політичних прихильників, на їхню думку, шкодять політичному життю країни та міжнародному авторитету України.

Як приклад наводяться радикальні дії бійців «Братства» під час Євромайдану. За твердженням джерела, вони були вигідні російським ЗМІ.

Також, за наявною інформацією, Корчинський неодноразово їздив до Російської Федерації. Там він нібито зустрічався з високопосадовцями та представниками силових структур. Ці відомості наводяться в джерелі без підтверджень, а оцінка діяльності політика в ньому дається з позиції авторів версій.

Родина

Дружина — Оксана Анатоліївна (народилася 1970 року), син — Данило (народився 1990 року).

Джерело: Досьє (dosye.info)