Хмара Євгеній: генерал-майор СБУ, т.в.о. міністра оборони України

Євгеній Хмара — український військовий, генерал-майор СБУ, кадровий спецпризначенець. Від 20 липня 2026 року він тимчасово виконує обов'язки міністра оборони України. Перед тим він очолював Центр спеціальних операцій «А» СБУ, а на початку 2026 року недовго керував самою Службою безпеки.

Службовий шлях Євгенія Хмари: від «Альфи» до уряду

Хмара має спеціалізовану освіту в галузі безпеки й оборони та пройшов підготовку до роботи в підрозділах спецпризначення. У 2011 році він почав службу в ЦСО «А» СБУ — підрозділі, відомому ширшому загалу під назвою «Альфа».

Основні етапи кар'єри:

• 2011 — початок служби в ЦСО «А» СБУ;
• 2014–2021 — робота в бойових і спеціальних операціях на сході країни;
• 2022 — бої на Київщині та Донеччині, звільнення острова Зміїний;
• 14 квітня 2023 — начальник Центру спеціальних операцій СБУ;
• 24 серпня 2023 — бригадний генерал;
• 23 червня 2024 — генерал-майор;
• 25 серпня 2025 — начальник ЦСО «А» СБУ;
• 5 січня 2026 — т.в.о. голови СБУ;
• 17 липня 2026 — заступник міністра оборони;
• 20 липня 2026 — т.в.о. міністра оборони.

У джерелі наголошено, що Хмара відрізняється від більшості попередніх очільників оборонного відомства. Ні політиком, ні цивільним управлінцем, ні бізнесменом він не був: майже вся його кар'єра пов'язана зі спецопераціями й сектором безпеки.

Бої 2022 року і звільнення Зміїного

Після початку повномасштабного вторгнення Хмара воював на Київщині. Згодом його підрозділ працював на Донеччині, зокрема в районах Бахмута та Сєвєродонецька.

Окремо виділяють операцію 2022 року зі звільнення острова Зміїний. За даними українських джерел, Хмара був серед її керівників. До операції залучили спецпризначенців СБУ, військових та частини інших підрозділів Сил оборони. Задіяли людей із морською й водолазною підготовкою, а спецпризначенців висадили з вертольотів. Саме такі успішні дії, як сказано в джерелі, створили йому репутацію бойового командира.

ЦСО «А»: дрони, «Павутина» і Курщина

Президент призначив Хмару начальником Центру спеціальних операцій СБУ 14 квітня 2023 року, а в серпні 2025-го він очолив власне ЦСО «А». За його керівництва підрозділ нарощував застосування безпілотників і далекобійних засобів ураження. Українські джерела називають ЦСО «А» серед найрезультативніших у Силах оборони за обсягом знищеної ворожої техніки.

У 2025 році Хмара входив до групи, що координувала операцію СБУ «Павутина». За даними українських джерел, 1 червня 2025 року українські безпілотники вразили російські стратегічні бомбардувальники на кількох аеродромах. Україна повідомила про 41 уражений літак, серед яких Ту-95, Ту-22М3, Ту-160 та А-50. Вартість техніки, яку знищили або пошкодили, оцінювали в понад $7 млрд. Через секретність операції обсяг особистої участі Хмари в її плануванні та виконанні лишається непублічним.

У 2024 році бійці ЦСО «А» діяли на території Курської області РФ. Як повідомляли українські джерела, вони проводили дронно-штурмові операції, брали російських військових у полон і вражали техніку та авіацію за допомогою FPV-дронів.

Т.в.о. голови СБУ і призначення до Міноборони

5 січня 2026 року Президент призначив Хмару тимчасовим виконувачем обов'язків голови СБУ на місце Василя Малюка. Так він перейшов від командування одним бойовим підрозділом до керівництва всією службою. Цю посаду він обіймав до 16 липня 2026 року.

Коли сформували новий уряд Сергія Корецького, Володимир Зеленський запропонував кандидатуру Хмари для роботи в Міністерстві оборони. 16 липня президент оголосив, що обов'язки міністра виконуватиме саме він. Наступного дня Кабмін призначив Хмару заступником міністра, а розпорядженням №723-р доручив йому виконувати обов'язки міністра від 20 липня 2026 року.

Завдання т.в.о. міністра оборони та ризики

Автори джерела розглядають це призначення як посилення військово-оперативної складової в керівництві відомства. Серед завдань, що постали перед Хмарою, вони називають:

• постачання армії зброєю та боєприпасами;
• робота з Генеральним штабом;
• безпілотні системи та оборонні технології;
• далекобійні удари;
• закупівлі для Сил оборони;
• міжнародна військова допомога й координація з партнерами;
• розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу.

Окремо вони згадують можливе масштабування досвіду СБУ у використанні БПЛА, роботизованих систем і далекобійних засобів ураження.

Ризики, які називає джерело

• до липня 2026 року Хмара не очолював велике цивільно-військове міністерство;
• командування «Альфою» і керівництво Міноборони — різні завдання: доведеться мати справу з бюджетами, закупівлями, іноземними партнерами, оборонною промисловістю та десятками тисяч військових і чиновників;
• під час недовгого очільництва в СБУ лунала критика через брак досвіду саме в оперативній і контррозвідувальній роботі;
• значна частина його кар'єри не публікувалася.

Державні нагороди

• 2016 — відзнака Президента «За участь в антитерористичній операції»;
• 2019 — медаль «За військову службу Україні»;
• 2019 — орден Данила Галицького;
• 2023 — орден «За мужність» III ступеня;
• 2023 — орден Богдана Хмельницького III ступеня;
• 2024 — орден Богдана Хмельницького II ступеня;
• 2024 — орден Богдана Хмельницького I ступеня;
• 2025 — «Хрест бойових заслуг».

Хмара — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького.

Родина

Відомостей про особисте життя Хмари оприлюднено мало. На липень 2026 року в нього двоє синів, а брат загинув у російсько-українській війні.