Жумаділов Арсен Куатович: директор Агенції оборонних закупівель Міноборони

Арсен Жумаділов — український менеджер і державний керівник, який з березня 2025 року очолив Агенцію оборонних закупівель Міноборони. Він уродженець Сімферополя, дата народження — 1 серпня 1985 року. Раніше він керував агенцією «Медичні закупівлі України» та Державним оператором тилу.

Освіта

• Національний університет «Києво-Могилянська академія» — базова вища освіта;
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка — магістр права та політології;
• Лондонська школа економіки — навчання за напрямом «публічний менеджмент та управління».

Кар'єра Арсена Жумаділова

Спершу його шлях був пов'язаний із бізнесом: до російської окупації Криму на початку 2014 року він працював у компаніях в Україні та за її межами. Державну службу почав у 2015 році.

• 2015 рік — розпорядження Президента України від 25 серпня зробило його головою Біляївської районної державної адміністрації;
• квітень 2019 року — очолив національну агенцію «Медичні закупівлі України»;
• після початку повномасштабної війни — мобілізувався і служив у командуванні Медичних сил ЗСУ;
• 2023 рік — став керівником новоствореного Державного оператора тилу (ДОТ), до якого перейшли закупівлі продуктів, пального та речового майна для війська;
• з жовтня 2023 року — генеральний директор ДОТ, що забезпечує армію харчуванням, пальним, одягом і медичними товарами;
• 6 березня 2025 року — директор Агенції оборонних закупівель (АОЗ); наказ про призначення підписав міністр оборони Рустем Умєров;
• 20 серпня 2026 року — на пресконференції в Києві оголосив про дострокове розірвання контракту та відхід з посади керівника АОЗ.

Того дня Жумаділов повідомив, що вже подав заяву і працюватиме до 31 серпня.

Критика та скандали навколо керівника АОЗ

Конфлікт через зміну очільника агенції

Прихід Жумаділова в АОЗ припав на найгостріший в історії агенції управлінський конфлікт. У січні 2025 року Наглядова рада одностайно ухвалила продовжити на рік контракт Марини Безрукової. Міноборони з цим не погодилося, і тодішній міністр Рустем Умєров повідомив про заміну керівника.

Жумаділов дав згоду очолити АОЗ тимчасово. Безрукова стверджувала, що таке рішення порушує закон і підриває незалежність Наглядової ради. Сам Жумаділов говорив, що бере на себе відповідальність за закупівлі зброї у складний для агенції час. Упродовж кількох днів відомості про керівника АОЗ у державному реєстрі змінювалися неодноразово. За словами Безрукової, через конфлікт агенція не могла підписати 628 документів, 20 із яких були терміновими.

Формально рішення не продовжувати контракт із Безруковою ухвалив Умєров. Автором цього рішення Жумаділов не був, проте погодився очолити агенцію й опинився серед головних учасників суперечки. Постійним директором його призначили в березні 2025 року.

Ліквідація посади Артема Ситника

У квітні 2025 року Жумаділов скоротив посаду свого заступника Артема Ситника, який раніше керував НАБУ. Центр протидії корупції заявив, що разом із цією посадою зникла система взаємної перевірки комерційних пропозицій. В АОЗ звинувачення відхилили: звільнення пояснили реорганізацією та повідомили про запровадження нових контрольних процедур. Жодної незалежної оцінки наслідків реорганізації — чи посилився контроль, чи рішення почали ухвалювати одноосібно — не публікували.

45,8 млрд грн простроченої заборгованості

Головна претензія до агенції стосується дотримання контрактів. На початок 2026 року (дата зрізу — 1 січня) прострочена дебіторська заборгованість АОЗ сягнула 45,8 млрд грн. Це передоплата за товари, яких постачальники не доправили в обумовлений договором термін. У джерелі наголошують, що ці гроші не є автоматично втраченими чи викраденими.

Критики закидали керівництву агенції применшення показника, адже раніше Жумаділов називав суму 18 млрд грн. В агенції розбіжність пояснили датою зрізу: станом на 31 грудня прострочено було 18 млрд грн, але того дня закінчувався термін виконання великої групи контрактів. Тому наступного дня до прострочених додалися ще 27,8 млрд грн.

• за даними АОЗ, понад 20,1 млрд грн припадало на два українські заводи, виробництва яких Росія пошкодила влітку 2025 року; до червня 2026 року вони поставили законтрактовану продукцію;
• до кінця другого кварталу загальну прострочену заборгованість зменшили до 14,6 млрд грн;
• щодо чотирьох постачальників і контрактів на 11,2 млрд грн, укладених у 2024 році, тривали судові процеси.

Автори джерела підсумовують, що 45,8 млрд грн не можна вважати остаточною втратою бюджету. Водночас розмір прострочень і пізнє оприлюднення повної суми, на їхню думку, лишають питання до контролю за контрактами та прозорості агенції.

Вечеря з Тимуром Міндічем

Інформація про зустріч Жумаділова, Умєрова і бізнесмена Тимура Міндіча в березні 2025 року спричинила окремий репутаційний скандал. На засіданні парламентської ТСК Жумаділов підтвердив: під час вечері Міндіч поцікавився контрактом ДОТ із компанією «Мілікон ЮА» на постачання бронежилетів. За словами Жумаділова, він відповів, що продукцію приймуть і оплатять лише після успішного контролю якості.

Бронежилети двічі не витримали випробувань, тому їх не прийняли, а компанія бюджетних коштів не отримала. Пізніше суд стягнув із постачальника 98,1 млн грн штрафних санкцій. Публічних даних про підозру щодо Жумаділова чи про доведений вплив на контракт немає. Водночас автори джерела вважають, що сам факт обговорення державної закупівлі із зацікавленим бізнесменом поза офіційними процедурами суперечить принципу незалежності агенції.

Затримка реформи закупівель

Михайло Федоров, який у лютому обіймав посаду міністра оборони, заявив про відмову від попередніх підходів і перехід до прозорих тендерів через центри компетенцій. Проте через понад п'ять місяців ключова номенклатура досі не має затверджених тактико-технічних характеристик (ТТХ).

Виконавчий директор Української ради зброярів Ігор Федирко наголосив: без ТТХ АОЗ фізично не здатна оголосити жодного тендеру. Ланцюжок виглядає так: Генштаб формує потребу, Міноборони через центри компетенцій переводить її у вимоги, а АОЗ проводить закупівлю. За описом у джерелі, середня ланка не працює. Федоров раніше визнавав, що Генштаб пів року не міг погодити документи про створення цих центрів.

У березні заступником міністра, відповідальним за реформу, став Мстислав Баник, однак ситуація, за даними джерела, не покращилася. У липні Федоров залишив посаду, пов'язавши відставку з опором «впливових людей і компаній», чиї інтереси зачепила реформа. Автори джерела припускають, що пауза в закупівлях позначиться на фронті вже в першому кварталі наступного року.

Родина

Арсен Жумаділов розлучений. Його колишня дружина — етнічна кримська татарка; після анексії Криму вона з дітьми переїхала до Києва. Коли Жумаділов очолював ДП «Державний оператор тилу», він підтвердив, що дружина отримала російський паспорт. За його словами, документ потрібен, щоб відвідувати рідних у тимчасово окупованому Криму. Частина його родичів також залишилася на окупованій території.

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ступеня (1 квітня 2026 року) — за вагомий особистий внесок у зміцнення державності в умовах воєнного стану, захист суверенітету й територіальної цілісності, розвиток різних сфер суспільного життя, громадську та правозахисну діяльність.