Тимошенко Володимир Андрійович: генерал СБУ і голова наркоконтролю до 2014 року

Володимир Тимошенко: біографія

Володимир Андрійович Тимошенко — український силовик, кримінолог і політик. Дата його народження — 27 листопада 1952 року, походить він із села Конатківці Шаргородського району на Вінниччині. За національністю Тимошенко українець, спілкується українською та російською, за віросповіданням православний.

Про родину й особисте життя Тимошенка в публічному доступі, за даними джерела, достовірних відомостей немає.

Освіта і наукова робота

• 1975 — диплом учителя фізики й електротехніки у Вінницькому державному педагогічному інституті імені Миколи Островського;
• 2006 — ступінь доктора наук: дисертація присвячена створенню системи протидії сучасному наркобізнесу на національному та міжнародному рівнях, захист відбувся в Національному університеті «Юридична академія імені Ярослава Мудрого».

Тимошенка називають фахівцем із кримінології та національної безпеки. На його рахунку понад 80 наукових праць, серед яких монографії та підручники.

Кар'єра: від шкільного вчителя до генерала СБУ

Працювати Тимошенко почав у 1975 році в школі села Білокуракине на Луганщині. Згодом його шлях пов'язався зі Службою безпеки України та відомствами, які займалися наркополітикою.

• 1976–1977 — строкова служба у Збройних силах СРСР;
• 1977 — лаборант Вінницького педагогічного інституту, початок діяльності в кількох громадських організаціях Вінниці;
• 1979 — молодший оперуповноважений УКДБ УРСР у Вінницькій області;
• 1984 — старший оперуповноважений;
• 1992–1998 — заступник начальника Головного управління СБУ та начальник управління цього ж Головного управління;
• 1999 — знову заступник начальника Головного управління СБУ та начальник управління;
• 1999–2001 — перший заступник начальника й начальник Головного управління СБУ;
• 2001–2003 — перший заступник начальника Головного управління СБУ, представник України в Міжнародному комітеті з контролю за наркотиками;
• 2003 — начальник управління СБУ в Київській області, радник голови СБУ;
• 2004 — ректор Національної академії СБУ;
• 2005 — перший заступник голови СБУ, керівник Антитерористичного центру при СБУ;
• 2007 — уповноважений президента з питань контролю за діяльністю СБУ;
• 2008–2010 — радник голови Верховної Ради;
• 2010–2011 — голова Державного комітету України з питань контролю за наркотиками;
• 2011–2014 — голова Державної служби України з контролю за наркотиками.

Громадська й політична діяльність після держслужби

Залишивши державну службу, Тимошенко зосередився на громадській роботі. Він став президентом Інституту вивчення залежностей, проблем наркополітики і моніторингу наркоситуації, а пізніше — Євразійського інституту наркополітики. Крім того, він отримав місце на кафедрі державно-правових дисциплін університету «КРОК».

На парламентських виборах 2019 року Тимошенко був дев'ятим у списку партії «Сила і честь», проте до Верховної Ради не потрапив. Того ж року він долучився до створення документального фільму «Гідра». Стрічка розповідає про події 1990-х, коли спецслужби 11 країн спільно боролися з міжнародним наркокартелем: той організував випуск сировини для виробництва амфетаміну на заводі в Черкасах.

Восени 2020 року Тимошенко знову вирішив іти в політику й балотувався до Київради від «Сили і честі» — партії, з якою пов'язаний Ігор Смешко.

Нагороди і звання

• орден «За заслуги» — одна з багатьох відзнак, отриманих за роки державної служби;
• звання генерал-лейтенанта СБУ;
• членство в Академії політичних наук як академік.

Звільнення 2014 року та чутки навколо Держслужби з контролю за наркотиками

За інформацією джерела, у 2014 році Тимошенка усунули з посади голови Державної служби з контролю за наркотиками відповідно до закону «Про очищення влади». Як стверджується в тексті, генерала відправили у відставку, бо визнали неблагонадійним представником корупційного режиму Віктора Януковича.

Автор джерела також називає Тимошенка одним із засновників СБУ, а саму службу описує як одне з найбільш корумпованих і скандальних відомств. Він згадує, що Тимошенко керував Держслужбою з контролю за наркотиками, через яку, за численними чутками, проходили сотні мільйонів нелегальних доларів. Жодних підтверджень цих чуток у джерелі не наведено.