Угода щодо дизеля з Росією: навіщо США хочуть повернути Кремль до переговорів

Угода щодо російського дизеля, яку США уклали з Москвою, є спробою вивести переговорний процес із глухого кута. Про це, посилаючись на джерела, повідомило агентство Reuters. Пояснення українській делегації дали посланці президента США Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер на зустрічі в Маямі.

Що сказали українцям у Маямі

За даними Reuters, Віткофф і Кушнер визнали: Володимир Путін наразі не налаштований на перемовини про припинення війни. Водночас, на їхню думку, дозвіл на експорт російського дизельного пального може «пом'якшити» позицію Кремля і повернути російську сторону за стіл переговорів.

Один із посадовців, знайомих із темою, уточнив, що ця угода — лише частина «ширшої розмови» про те, як зблизити Україну та Росію й завершити війну. Окремо обговорювали гарантії безпеки для України, але джерело подробиць не навело.

Угода щодо російського дизеля: логіка Вашингтона

Один зі співрозмовників агентства описав задум так: «Ідея полягала в тому, що США могли б повернутися до Росії та сказати: “Бачите, українці припинили угоду, і ми уклали з вами цю угоду. Тепер ваша черга щось робити”».

Йдеться про послідовність кроків: спочатку Київ відмовляється від ударів по російських нафтопереробних заводах, потім Вашингтон іде назустріч Москві щодо дизеля, а тоді вимагає зустрічних дій від Росії.

Експерти, на яких посилається видання, не бачать у цьому економічного ефекту. На їхню думку, угода «мало що зробить» для зниження цін у США, тому її можна розглядати як жест Трампа на користь пом'якшення Кремля.

Удари по НПЗ і питання тиску на Київ

За словами джерел Reuters, на зустрічі Кушнер прямо сказав: Трамп хоче, щоб українці припинили атаки на російські НПЗ. Посадовці додали, що адміністрація США зверталася до української сторони з цим не вперше.

Водночас Кушнер і Віткофф нагадали українським чиновникам про те, що Вашингтон зробив для України, зокрема про постачання зброї та розвідданих. Високопосадовці, знайомі з ситуацією, наполягають: погроз припинити підтримку Києва, якщо удари по НПЗ тривалимуть, не було.

Раніше Kyiv Independent писало, що США погрожували українським військовим і посадовцям через можливі майбутні удари по російських НПЗ. Ці повідомлення і версія джерел Reuters розходяться.

Позиція Кремля і територіальна умова

Чиновник, наближений до Кремля, заявив Reuters: Путін погодиться повернутися до переговорів, якщо «отримає решту 11% Донбасу», які зможе подати всередині країни як перемогу.

Українська сторона відкинула передання територій під контроль Росії. Водночас українці зауважили, що заморожування по лінії фронту могло б стати основою для мирної угоди.

Енергетичне перемир'я без підтвердження

У неділю Трамп оголосив про припинення вогню в енергетиці між Росією та Україною, за кілька днів після того, як стало відомо про угоду щодо дизеля. Жодна зі сторін цих домовленостей не підтвердила, а Росія того ж вечора атакувала українську енергетичну інфраструктуру.

Українські чиновники, які були на зустрічі, скептично оцінюють підхід США. На їхню думку, Вашингтон використовує ділові угоди, щоб заспокоїти Росію. Раніше The New York Times повідомляло, що адміністрація Трампа запропонувала Москві три економічні стимули, щоб схилити її до обмеженого перемир'я з Україною.

Підсумок: що відомо і що лишається відкритим

• Віткофф і Кушнер сказали українцям, що Путін не готовий до переговорів і що угода щодо дизеля має змінити його позицію.
• США неодноразово просили Київ припинити удари по російських НПЗ.
• За версією джерел Reuters, погроз зупинити підтримку України не лунало.
• Київ не підтримує передання територій, але допускає заморожування по лінії фронту.

Невідомо, чи справді угода щодо дизеля змусить Москву повернутися до переговорів: наразі її умовою названо решту 11% Донбасу. Не підтверджено й енергетичне перемир'я, а зміст розмови про гарантії безпеки для України не розкрито.