Профільна старша школа: що зміниться для учнів, батьків і громад
Реформа старшої школи переходить від пілотів до масового впровадження. Десятикласники обиратимуть профіль і частину предметів, а громадам доведеться вирішити, де саме відкривати ліцеї.
Трирічна профільна школа — найбільша зміна в середній освіті за останнє десятиліття. Ідея проста: у старших класах підліток уже не вчить усе потроху, а зосереджується на тому, що знадобиться для вступу й професії. Утілити її значно складніше, бо реформа зачіпає мережу шкіл, транспорт, навантаження вчителів і місцеві бюджети.
Як виглядатиме навчання
Учень обиратиме один із профілів — наприклад, природничий, технологічний, мовно-літературний чи суспільно-гуманітарний. Обов’язкових предметів стане менше, натомість з’являться курси за вибором і проєктна робота. У Міністерстві освіти і науки пояснюють, що до третини навчального часу старшокласник зможе формувати сам. Паралельно розвиватимуться професійні ліцеї, де разом з атестатом можна здобути робітничу кваліфікацію.
Пілотні ліцеї працюють уже другий рік. За попередніми оцінками, учні там рідше пропускають заняття, а вчителі скаржаться головно на брак підручників і лабораторного обладнання.
Виклик для громад
Академічний ліцей має сенс, якщо в ньому набирається щонайменше кілька паралельних класів — інакше вибору профілів не буде. Для сільських громад це означає непрості рішення:
- об’єднувати старші класи кількох шкіл в одному закладі;
- закуповувати шкільні автобуси й ремонтувати дороги до опорних ліцеїв;
- облаштовувати пансіони для учнів із віддалених сіл;
- домовлятися про спільні ліцеї із сусідніми громадами.
У міністерстві наголошують, що рішення про мережу ухвалюють самі громади, держава ж допомагає субвенцією на обладнання та автобуси. Перехід розтягнуто на кілька років, щоб усі встигли підготуватися.
Батьки бояться не реформи, а невизначеності. Коли громада чесно показує карту: ось ліцей, ось маршрут автобуса, ось профілі — опір зникає, — каже соціологиня Софія Бондар.
Що з учителями
Профільне навчання потребує педагогів, здатних викладати предмет поглиблено. Їх бракує передусім у фізиці, хімії та інформатиці. Держава обіцяє доплати за роботу в ліцеях і програми перепідготовки, а університети відкривають магістерські курси для вчителів старшої школи.
Експерти з освітньої політики зазначають, що успіх залежатиме від терпіння: перші повноцінні результати буде видно лише тоді, коли випускники нових ліцеїв складуть вступні іспити. До того часу головне завдання — не втратити довіру батьків і не перетворити зміну мережі на механічне закриття маленьких шкіл.
