Лісовий Оксен Васильович: міністр освіти і науки України у 2023–2026 роках

Оксен Лісовий — український освітянин і колишній міністр освіти і науки. Цю посаду він обійняв у березні 2023 року, а в 2026-му залишив її через оновлення складу Кабінету Міністрів. До приходу в уряд він з 2010 до 2023 року очолював Національний центр «Мала академія наук України».

Родина і початок шляху

Лісовий — уродженець Київської області, з'явився на світ улітку 1972 року (21 липня). Його батько Василь Лісовий — філософ і правозахисник, мати Віра Лісова-Гриценко — педагогиня. Джерело пов'язує з дисидентським вихованням вірність Лісового принципам національної ідентичності.

Викладати й працювати він почав рано. Був учителем і тренером із фехтування, а також займав керівні посади у приватному секторі та у ВАТ «Укртелеком».

Освіта Оксена Лісового

Освіта поєднує мистецький, бібліотечно-інформаційний і філософський напрями:

• 1990 — завершив навчання в Решетилівському художньому училищі народних промислів зі спеціальністю художника-кераміста;
• 1990-ті — отримав вищу освіту в Київському державному інституті культури за напрямом «бібліотечно-інформаційні системи»;
• 2012 — став кандидатом філософських наук.

Цей науковий ступінь у 2023 році Лісовий склав із себе добровільно — про це йдеться в окремому розділі нижче.

Кар'єра: від козацьких клубів до Малої академії наук

Професійний шлях у джерелі подано за такими роками:

• 1990–1993 — викладав у Києво-Могилянському колегіумі, а також тренував фехтувальників у військово-історичних клубах і дитячих козацьких організаціях, зокрема в «Школі джур» та товаристві «Січ»;
• 2010 — обіймав керівну посаду в генеральній дирекції ВАТ «Укртелеком»;
• 2010–2023 — очолював Національний центр «Мала академія наук України» (МАН);
• 2020 — виступив ініціатором відкриття першого в Україні Музею науки;
• 2022 — добровольцем долучився до 95-ї окремої десантно-штурмової бригади;
• 2023 — очолив Міністерство освіти і науки;
• 2026 — залишив міністерське крісло після оновлення складу уряду.

Коли почалося повномасштабне вторгнення, Лісовий пішов на фронт, але дистанційно далі керував МАН. Окрім цього, він займався громадською діяльністю. Після відставки, як зазначено в джерелі, висловив намір повернутися до лав Збройних Сил України.

Оксен Лісовий на посаді міністра освіти: реформи та пріоритети

За інформацією джерела, у міністерстві Лісовий ініціював зміни у фінансуванні вищої освіти та в підходах до академічної доброчесності, а також опікувався безпечним освітнім середовищем в умовах війни. Основні напрями його роботи:

• безпека — будівництво укриттів і повернення школярів до очного навчання;
• школа — перехід старшої ланки на профільну 12-річну модель європейського зразка;
• виші — укрупнення університетів і розподіл коштів залежно від результатів;
• професійно-технічна освіта — оновлення системи під потреби ринку праці;
• наука — очищення від плагіату та більша прозорість.

Державні гроші для університетів міністр почав спрямовувати передусім тим закладам, які показують найкращі досягнення. Крім того, за даними джерела, він закладав основу для реформи профільної середньої школи.

Навчання під час війни Лісовий, за описом його позицій, вважає питанням національної безпеки та збереження людського капіталу. Джерело характеризує його підхід як прагматичний: пріоритет — ефективні університети й зв'язок освіти з ринком праці.

Не всі рішення міністерства сприймали однозначно. У медіа обговорювали оптимізацію мережі університетів, а також заходи МОН проти спроб уникнути мобілізації через вступ до аспірантури чи вишів.

Дисертація і відмова від наукового ступеня

Одразу після призначення на посаду в 2023 році громадські активісти й аналітики знайшли у кандидатській дисертації Лісового запозичення без належних посилань. Робота має назву «Соціокультурна самоідентифікація особистості» і була захищена в 2012 році.

Міністр не став обстоювати ступінь у суперечках. Він ініціював зміни до законодавства, які дозволили науковцям добровільно відмовлятися від наукових ступенів. У червні 2023 року Лісовий сам відмовився від звання кандидата наук і заявив, що розглядатиме це як етичний стандарт.

Реакція була неоднозначною. Одних вразила готовність створити такий прецедент, а критики, як зазначено в джерелі, закидали йому намагання уникнути офіційного розслідування та покарання за плагіат.

Батьки Оксена Лісового: Василь Лісовий і Віра Лісова-Гриценко

Василь Лісовий (1937–2012) був філософом і правозахисником. У 1972 році він написав відкритого листа до ЦК КПРС на захист репресованих українських інтелектуалів. За інформацією джерела, наслідком стали звільнення з роботи, виключення з партії, арешт і заслання до Сибіру, де певний час перебувала також уся родина.

Віра Лісова-Гриценко працювала педагогинею. Вона пройшла з чоловіком усі випробування дисидентського життя, від обшуків до заслання, і виховувала дітей у повазі до національної культури.

Про дружину й дітей самого Лісового відомо небагато. В офіційних біографіях, деклараціях і медіа йдеться лише про те, що в нього є родина та діти, — без імен, віку чи професій.