Південна Корея і дизельне паливо для Росії: що показав аналіз The Guardian

Південна Корея постачає дизельне паливо до Росії — до такого висновку дійшло видання The Guardian, проаналізувавши портові записи й дані відстеження суден. У липні та серпні в кількох південнокорейських портах сім танкерів узяли понад 176 000 тонн пального, переважно дизельного, і рушили на російський Далекий Схід. Частина цих суден внесена до західних санкційних списків, а Москва через удари по своїх нафтопереробних заводах потребує додаткових обсягів. Для України тема чутлива ще й тому, що збіглася із загостренням стосунків із Сеулом.

Чому Росії потрібне імпортне пальне

Російська нафтопереробна галузь зазнала серйозних збитків унаслідок українських атак. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у червні потужності заводів із переробки впали до найнижчого рівня за понад 20 років. Випуск дизельного палива скоротився майже на 30% порівняно з минулим роком.

Українська військова розвідка (ГУР) стверджує, що Москва змушена ввозити пальне для потреб «російської військової машини». Масштаб імпорту видно з даних аналітичної компанії Kpler, які проаналізував центр CREA. У серпні Росія доставила морем 368 000 тонн нафтопродуктів: це більш ніж у сім разів перевищує липневий показник і є рекордом із початку повномасштабного вторгнення.

З цього обсягу 112 000 тонн, або 31%, припало на Південну Корею. Більше постачала лише Індія. За даними Kpler, серед покупців були «Роснефть» і ННК. «Роснефть» перебуває під санкціями Британії, США, ЄС та Австралії. Власник ННК Едуард Худайнатов і компанія ННК-Ойл підпадають під британські санкції.

Що встановило журналістське дослідження

Основні результати зіставлення портових записів і треків суден такі:

• сім танкерів загалом зробили 14 рейсів у напрямку російського Далекого Сходу;
• вантаж перевищив 176 000 тонн, головно дизельне паливо;
• три судна внесені до санкційних списків Британії та Євросоюзу;
• одне з них отримало паливо просто у водах Південної Кореї від іншого судна, минаючи порт.

Такий спосіб дає змогу приховати, звідки вантаж, і не заходити в портові термінали. Кому належало паливо і хто його продав, встановити не вдалося: у портових документах Південної Кореї цих даних немає.

Танкери «Лейла», Astoria і «Чончхон»: маршрути

Найбільший підсанкційний танкер «Лейла» двічі виходив із порту Ульсан на південному сході країни у бік Владивостока — 19 липня і 10 серпня. Разом він перевіз 57 000 тонн дизельного палива. Першого разу судно повідомило південнокорейській владі, що йде до Владивостока, а вдруге назвало пунктом призначення японську Ніїгату.

Другий танкер, Astoria, плаває під російським прапором і перебуває під санкціями Австралії. Він узяв в Ульсані майже 11 000 тонн палива 1 серпня й указав як кінцеву точку Японію, проте згодом попрямував до Владивостока.

«Чончхон» до причалу не ставав узагалі. На початку серпня на якірній стоянці біля порту Йосу він прийняв приблизно 26 000 тонн від «Селесте I» — це судно під санкції не підпадає. Далі «Чончхон» рушив до Владивостока, а в документах значився Сінгапур.

Позиція Сеула й правові межі

За оцінкою видання, така торгівля, судячи з усього, не порушує законодавства Південної Кореї, хоч і ведеться суднами, які потрапили під санкції окремих західних партнерів Сеула. Власні обмеження країни щодо Росії здебільшого стосуються експортного контролю: під нього підпадають промислове обладнання, електроніка й транспортні засоби.

Міністерство закордонних справ Південної Кореї не відповіло на запитання про постачання й підсанкційні танкери. У заяві воно назвало уряд «відповідальним членом міжнародної спільноти», який бере активну участь у зусиллях зі припинення війни та мирного відновлення України. Відомство також повідомило, що в межах Закону про зовнішню торгівлю розширило контроль і додало 1402 нестратегічні товари з високим потенціалом перенаправлення на військові потреби. Ці заходи, за його словами, виконуються «суворо».

МЗС Великої Британії не відповіло, чи обговорювали поставки з Сеулом, і не прокоментувало використання південнокорейських портів танкерами під британськими санкціями. Представник відомства заявив про тверду відданість ефективному моніторингу санкцій і співпраці з партнерами, щоб посилити економічний тиск на Росію.

Політичний контекст для Києва

Аналітик CREA Ісаак Леві заявив: «Шокує той факт, що танкери, на які накладено санкції ЄС, завантажували паливо в південнокорейських портах і перевозили його до Росії. Це підриває режим санкцій та підтримку України з боку Південної Кореї».

Сеул передавав Україні гуманітарну допомогу та нелетальне спорядження: шоломи, бронежилети, машини для розмінування. У 2023 році він пообіцяв підтримку на 2,3 млрд доларів, переважно у формі кредитів. Водночас країна не постачає летальну зброю державам, що воюють, і давно шукає баланс між допомогою Києву та бажанням покращити зв'язки з Москвою. Росія, зі свого боку, висловила інтерес до відновлення відносин, зокрема торговельних.

Опитування торговельних асоціацій 2025 року показало: майже 80% південнокорейських компаній, які після початку війни припинили експорт до Росії, готові повернутися на ринок. Відвантаження в портах різко зросли у липні — якраз тоді, коли президент Лі Чже Мен на саміті НАТО в Туреччині пообіцяв 100 мільйонів доларів на відновлення України.

У березні, коли війна з Іраном спричинила закриття Ормузької протоки, Південна Корея обмежила експорт деяких видів палива та імпорт російської нафти в рамках винятку з американських санкцій. 1 жовтня Велика Британія тимчасово вивела Південну Корею з-під дії заборони на морське перевезення російського СПГ, яка набуде чинності у січні 2027 року; це стосується чинних газових контрактів.

Стосунки з Києвом додатково ускладнила передача двох північнокорейських військовополонених до Південної Кореї: за словами Сеула, це мало лишитися таємницею. Як раніше писав «Фокус», Сеул вимагає від України вибачень і вважає, що такі дії можуть зашкодити двосторонній співпраці.

Підсумок: що відомо і що лишається відкритим

Напевно відомо, що за два місяці з південнокорейських портів на російський Далекий Схід вивезли понад 176 000 тонн пального, а три танкери з цієї групи під санкціями Британії та ЄС. У серпні Росія встановила рекорд морського імпорту нафтопродуктів, і 31% припав на Південну Корею. Сеул підкреслює розширений експортний контроль, а торгівля паливом, судячи з усього, закон не порушує.

Невідомо, хто продавав це паливо й кому воно належало. Лондон не пояснив, чи порушував питання перед Сеулом. Не зрозуміло й те, чи змінить Південна Корея практику на тлі критики та напруження у відносинах із Києвом.