Натуфійці в Ізраїлі виготовляли глиняні намистини 15 тисяч років тому

Археологи з’ясували, що натуфійські мисливці-збирачі з території нинішнього Ізраїлю ліпили намистини з необпаленої глини. Глиняні намистини натуфійців — найраніші з відомих прикрас такого типу, їхній вік сягає близько 15 тис. років. Дослідження опублікував журнал Science Advances, а про його результати розповіло видання The Daily Galaxy.

Півсотні відбитків пальців показали, хто робив прикраси

Вчені працювали зі схованкою зі 142 намистин, знайденою на натуфійських стоянках в Ізраїлі. На виробах лишилося близько п’ятдесяти відбитків пальців: їх залишили і малі діти, і підлітки, і дорослі. Вперше археологи змогли напряму визначити, хто саме виготовляв такі речі.

Автори роботи пишуть, що у створенні предметів із новим символічним змістом брали участь усі вікові групи. Частина виробів, імовірно, призначалася дітям — наприклад, глиняне кільце завширшки лише півдюйма. Підсумок дослідження звучить так:

«Результати показують, що виготовлення прикрас було загальним повсякденним заняттям, яке відігравало роль у навчанні, наслідуванні та передачі соціальних цінностей від одного покоління до іншого».

Форми, червона охра і перший відомий ангоб

Стоянки, де знайшли намистини, датовано проміжком між 15 000 і 11 650 років тому. Прикраси мали вигляд циліндрів, дисків та еліпсів, а чимало з них було вкрито червоною охрою.

Охру наносили за технікою ангобу: на поверхню лягав тонкий шар рідкої глини. За даними дослідників, це найраніший відомий у світі випадок застосування такого способу фарбування. Намистини також вважають давніми попередниками ювелірних виробів і предметів особистого вбрання. Це й найдавніший відомий приклад звичаю, який згодом дійшов до неолітичної Євразії.

Намистини повторювали ячмінь, сочевицю та горох

Команда виділила 19 різних типів намистин. Багато з них наслідують рослини, які натуфійці добре знали з повсякдення:

• дикий ячмінь;
• однозернянку;
• сочевицю;
• горох.

На деяких виробах збереглися сліди рослинних волокон. Вони підказують, як намистини нанизували й носили. Дослідники припускають, що рослини мали для натуфійців велике культурне значення.

Коріння неоліту виявилося глибшим, ніж вважали

Натуфійці належали до перших культур, які оселилися переважно на одному місці. У заяві Єврейського університету в Єрусалимі наголошено, що мешканці Леванту ліпили з глини руками задовго до гончарства й землеробства. Науковий співробітник Інституту археології університету Лоран Девін вважає, що знахідка докорінно переосмислює зв’язок між глиною, символізмом і появою осілого життя.

Професор Леор Гросман стверджує, що намистини вказують на глибокі соціальні та когнітивні зміни, які відбувалися вже тоді:

«Коріння неоліту лежать глибше, ніж ми колись думали».

За оцінкою команди, символічна революція почалася раніше, ніж гадали: люди ще полювали та збирали рослини й лише починали селитися постійно. На думку авторів, намистини допомагають зрозуміти, як було організовано ремісниче виробництво і як на зорі осілості виникали символічні практики. Саме такі процеси, вважають вони, сформували перехідний період неоліту в Південно-Західній Азії.