Храм Рамсеса II в Єгипті: сонце освітило статуї фараона, а туристи ночували просто неба

Сонячний промінь у храмі Рамсеса II на півдні Єгипту знову досяг статуй у глибині святилища. Щоб це побачити, 22 жовтня до споруди прийшли іноземні гості та місцеві. За повідомленням The Independent, частина з них дочекалася світанку просто неба.

Промінь освітлює фараона двічі на рік

Явище повторюється щороку 22 лютого і 22 жовтня. Світло потрапляє до темної внутрішньої зали й падає на статую фараона та фігури двох божеств поруч із нею. Є припущення, що ці числа пов'язані з коронацією Рамсеса II і з днем його народження.

Причина явища — те, як споруду орієнтовано щодо Сонця. Основні параметри події:

• освітлення триває приблизно 20 хвилин;
• за даними Національного науково-дослідного інституту астрономії та геофізики Єгипту, промінь заходить углиб храму приблизно на 60 метрів;
• у світлі опиняються Рамсес II та боги Амон-Ра і Ра-Горахті.

Черга зі смартфонами й концерт перед входом

Охочі вишикувалися до входу з телефонами та селфі-палицями. На тлі велетенських статуй біля Нілу натовп виглядав дуже дрібним. Перед храмом на честь події виступали артисти в яскравих костюмах: вони танцювали в унісон під передзвін, ритми табла та звуки мізмарів — давніх єгипетських духових інструментів.

Усередині відвідувачі тіснилися майже в повній темряві навпроти зображень фараона й богів. Місцевий гід Хішам Хела, який привів італійську групу, сказав Associated Press:

«Сьогодні особливий день, як ви можете бачити. Це свято та історична подія».

Туристка з Атланти вперше побачила храм

Для частини гостей поїздка стала першим знайомством з Єгиптом. Дженіс Суді з Атланти в штаті Джорджія сподівається приїхати сюди ще раз. Вона розповіла, що її приваблювали великі статуї та їхня збереженість, проте найсильніше вразили фарби на різьблених зображеннях, ієрогліфах та інших прикрасах.

«Це прекрасно, приголомшливо – воно того варте!»

Перенесення храму в 1960-х не порушило астрономічну точність

У 1960-х роках через будівництво Асуанської греблі рівень води піднявся, і археологи провели масштабну операцію: храм розібрали на частини та встановили далі від річки. Інженери подбали про те, щоб після монтажу будівля зберегла те саме положення щодо Сонця.

Саме тому світло й сьогодні проникає до внутрішніх приміщень — через понад 3000 років після спорудження храму.