Шкрібляк Анатолій Васильович: колишній нардеп і бізнесмен в агросекторі та енергетиці

Анатолій Шкрібляк — підприємець в аграрній та енергетичній сферах, народний депутат V скликання. Його ім'я згадують у журналістських розслідуваннях і матеріалах про кримінальні провадження.

4 хв читання Читать на русском
Фото: Знай
Фото: Знай

Анатолій Шкрібляк: біографія та освіта

Анатолій Васильович Шкрібляк — український підприємець, який свого часу працював у парламенті V скликання. Народився він 3 жовтня 1973 року в селі Яворів на Косівщині, що в Івано-Франківській області.

  • 1973 рік — народження в селі Яворів Косівського району;
  • 2003 рік — диплом фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Політична діяльність: від програшу 2002 року до Верховної Ради

У політику Шкрібляк прийшов на зламі 1990-х і 2000-х. У 2002 році він брав участь у виборах як кандидат партії «Нова генерація України» в одномандатному окрузі, але до парламенту тоді не пройшов.

Другий захід виявився успішним: 2006 року його обрали до Верховної Ради V скликання за списком блоку «Наша Україна». У парламенті він увійшов до Комітету з питань бюджету, а ще був учасником міжпарламентської групи з розвитку відносин із КНР. За даними джерела, помітних результатів у цій роботі не зафіксовано.

Як зазначає джерело, значущих законопроєктів Шкрібляк не підготував і не ініціював, а його участь зводилася до комітету та окремих робочих груп. У той час ЗМІ неодноразово порушували питання конфлікту інтересів: його аграрні та енергетичні активи розвивалися одночасно з депутатською каденцією, а сам він працював у бюджетному комітеті.

Після завершення повноважень парламенту V скликання Шкрібляк залишив публічну політику. До Верховної Ради він більше не балотувався, а на помітні посади в органах влади не призначався. Відтоді він зосередився на підприємницькій діяльності.

Бізнес Шкрібляка: агросектор, енергетика, банки та девелопмент

Підприємницьку кар'єру він розпочав у 1990-х. Спершу працював в аграрному, енергетичному й банківському напрямах, а згодом, за даними джерела, головним джерелом капіталу став агробізнес.

  • 1999–2000 роки — заступник директора київської компанії «Авгур», яка займалася торгово-промисловими операціями; відомостей про її масштаби в публічних джерелах мало;
  • 2000–2001 роки — президент ТОВ «Нафтогазгазтрейд», що торгувало нафтопродуктами. Джерело вважає цей період початком його зацікавленості в енергетичних проєктах і паливному ринку.

У відкритих джерелах також фігурує його участь у кількох фінансових структурах, проте обсяг пакетів акцій і реальний вплив оцінити важко. За даними YouControl, Шкрібляк є бенефіціаром або засновником 49 компаній. Серед них — акціонерний венчурний інвестиційний фонд «Преміум», «Добродія Трейд», «Нест-Ханнер» у Києві та «Лакі Страйк» у Херсоні.

Джерело повідомляє, що Agricom Group після кризи через повномасштабну війну повернулася до прибутковості, змінила стратегію та оновила систему управління. Заводу компанії належить близько 20% обороту, а 70% його продукції йде на експорт. Земельний банк становить близько 14 тисяч гектарів, і компанія планує збільшити його на 8–10 тисяч.

Budhouse Group, якою керує Шкрібляк, добудувала в центрі Києва комплекс Linden Luxury Residences. Проєкт отримав премію CEEQA 2024 у номінації «Найкраща споруда року» в регіоні. Водночас у реєстрі податкових декларацій немає відомостей про його нерухомість і доходи.

Кримінальні провадження та журналістські розслідування навколо Шкрібляка

У джерелі йдеться про матеріали порталу «Антикор» щодо кримінальної справи № 42021100000000007 від 12 січня 2021 року. Її відкрили Національна поліція й прокуратура, а стосується вона компаній, пов'язаних зі Шкрібляком: «ТехНова», «Євро-Реконструкція», «Сумитеплоенерго» та «Черкаське хімволокно». Слідство, як стверджується в тексті, розглядає версію, за якою вугілля потрапляло до України через підставних посередників, видобувалося на непідконтрольній частині Донбасу та в росії, а документально проходило як європейський імпорт.

Окреме провадження — № 42020000000001477 за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу — стосується закупівель вугілля в Білорусі й РФ. За інформацією джерела, воно охоплює ті самі компанії та подібні схеми з завищенням вартості й підміною походження сировини.

Далі в матеріалі сказано, що через посередників завищували вартість доставки, кошти виводили в офшори, а потім повертали як інвестиції в Budhouse Group та Agricom Group. За оцінками, наведеними в джерелі, схема списання вугілля на чотирьох ТЕЦ — Чернігівській, Дарницькій, Сумській і Черкаській — за 2014–2018 роки дала організаторам близько 900 млн грн.

Автори джерела пишуть, що Шкрібляка неодноразово пов'язували з колишнім міністром екології Миколою Злочевським, власником Burisma. За даними журналістських розслідувань, він міг брати участь у переговорах і домовленостях щодо розподілу ресурсів та лобіювання інтересів Злочевського. У цьому ж розділі згадано епізод 12 червня 2020 року: НАБУ і САП зафіксували спробу передати 6 мільйонів доларів готівкою, щоб закрити провадження проти Злочевського. Затримали, зокрема, першого заступника начальника Київської ДФС Миколу Ілляшенка. Джерело не пише, що Шкрібляк брав участь у цій передачі грошей.

Ще одна частина тексту стосується журналістських розслідувань про можливу причетність Шкрібляка до завищення тарифів на теплоенергію й вартості ремонтів на ТЕЦ, через що, як там сказано, з державного бюджету вивели понад 3 млрд грн. Подробиці цих схем джерело називає прихованими. Станом на вересень 2025 року офіційно підтверджених судових справ або звинувачень у незаконному збагаченні проти нього у відкритих джерелах немає.

Благодійність і допомога фронту

Шкрібляк долучений до роботи кількох фондів, серед яких молодіжна ініціатива «Надія». За даними джерела, разом із Валерієм Дублієм через цей фонд у першому кварталі 2025 року військові отримали сучасні засоби РЕБ на понад 50 млн грн, а ще одну партію техніки оцінено в понад 10 млн грн.

  • станом на липень 2025 року — понад 270 гуманітарних рейсів;
  • загальна довжина маршрутів доставки допомоги фронту — понад 300 тисяч кілометрів;
  • компанія «Добродія Фудз», яку джерело називає підконтрольною Шкрібляку, передала понад 3200 одиниць продукції для захисників у межах проєкту «Добро в дії».

Джерело: Знай