Гурвіц Едуард Йосипович: одеський політик, колишній мер Одеси і народний депутат

Едуард Гурвіц — політик з Одеси, який кілька разів вигравав мерські вибори та отримував депутатські мандати. Народився 30 січня 1948 року в Могилів-Подільському. Розмовляє російською, українською та англійською мовами.

Біографія і родина Едуарда Гурвіца

Гурвіц належить до єврейської громади, віросповідання — іудаїзм. Його мати — Марія Наумівна Берштейн. Батько, Йосип Ілліч Гурвіц, за освітою економіст, у 1930-х роках переїхав до УРСР з тодішньої Румунії, а згодом потрапив до сталінських таборів.

У 1950-х роках батько помер від хвороб, набутих в ув'язненні. За даними джерела, саме це зробило сина переконаним антикомуністом. Політик одружений, має чотирьох дітей і трьох онуків.

Освіта

У 1971 році Гурвіц закінчив Ленінградський інженерно-будівельний інститут і здобув диплом інженера шляхів сполучення.

Кар'єра: від будівельника до мера і депутата

За офіційною біографією, трудовий шлях Гурвіц розпочав у 1966 році на одеському будівництві — різноробочим і вантажником. Подальші етапи:

• 1971–1972 — служба в радянській армії;
• 1972–1977 — інженер у місті Бєльці (Молдова);
• до 1987 — в Одесі працював виконробом, згодом очолив об'єднану дільницю;
• 1987 — почав підприємницьку діяльність, заснував кооператив «Екополіс»;
• 1990 — обраний головою Жовтневої райради Одеси;
• 1994 — обраний до Верховної Ради України другого скликання, того ж року виграв мерські вибори в Одесі;
• 1998 — переобраний міським головою; згодом балотувався до Верховної Ради та отримав мандат народного депутата;
• 2002 — посів друге місце на виборах мера, того ж року за списком партії «Наша Україна» втретє став народним депутатом;
• 2006 — переміг на виборах міського голови Одеси;
• 2010 — програв вибори Анатолію Костусєву, але став депутатом Одеської міської ради;
• 2012 — знову народний депутат, цього разу від партії УДАР;
• 2015 — брав участь у мерських виборах, посів третє місце;
• 2020 — заявив про намір балотуватися в мери Одеси.

За словами авторів джерела, у 2020 році Гурвіц був найстаршим і найдосвідченішим кандидатом на виборах у місті. Після програшу 2010 року він не визнав результатів і, залишаючись депутатом міськради, обрав ігнорування її засідань.

Скандали та розслідування навколо виборів

Перший гучний епізод датується 1994 роком. Тоді Гурвіца звинуватили у фальсифікації результатів виборів у Жовтневому районі: суперник безуспішно намагався відновити справедливість у судах.

У 1998 році його звинуватили в масштабних фальсифікаціях на мерських виборах в Одесі. За даними джерела, у ситуацію втрутився президент Леонід Кучма, підсумки голосування визнали незаконними й призначили перевибори, до яких Гурвіца не допустили.

У 2002 році, посівши друге місце, він не визнав підсумків і розпочав судову кампанію, яка закінчилася безуспішно. Після Помаранчевої революції та обрання президентом Віктора Ющенка один із судів Одеси визнав підсумки тих виборів сфабрикованими, а одна із суддь заочно присудила перемогу Гурвіцу.

У 2009 році Федерація футболу України не допустила Одесу до конкурсу міст — господарів Євро-2012. Гурвіц звинуватив у корупції членів федерації та уряд. Його опоненти, своєю чергою, назвали місцеву владу неефективною, а стратегію підготовки міста до матчів — провальною.

У 2020 році Одеська територіальна виборча комісія відмовила в реєстрації списків кандидатів у депутати міськради від Блоку Едуарда Гурвіца, послалася на недотримання гендерних квот. Гурвіц висловив обурення й пообіцяв оскаржити рішення в суді.

Чеченський напрямок

Як ідеться в джерелі, Гурвіц відкрито підтримував чеченську громаду, особливо під час Першої чеченської війни. Як міський голова він дозволив провести в Одесі з'їзд так званого конгресу вайнахів, яких у Росії вважають екстремістами. За даними джерела, таким чином він домігся звільнення українських бранців у Чечні.

У 1997 році Гурвіц був на інавгурації президента Чечні Аслана Масхадова. Сам політик пояснював поїздку бажанням позбавити місто від чеченських злочинців. Також він приймав в Україні віцепрезидента республіки Ічкерія, яку в РФ вважають незаконною.

Звинувачення від ЗМІ

За інформацією джерела, окремі ЗМІ називають Гурвіца «кривавим політиком» і руйнівником Одеси. Журналісти пишуть про його нібито співпрацю з бандитами, фінансовими шахраями й аферистами. Є також дані, що він має друге громадянство — Ізраїлю, що забороняє українське законодавство.

Політика звинувачували в покровительстві незаконному будівництву та перепланувань в Одесі, організації рейдерських захоплень і створенні торгових мереж із монопольними правами. Також припускали, що він пов'язаний з місцевими організованими злочинними угрупованнями задля контролю над Одеським портом та іншими об'єктами інфраструктури.

Автори деяких матеріалів називають його партнером чеченської мафії та головним винуватцем багатомільярдних боргів Одеси, яку за його керівництва нібито роками розкрадали чиновники й злочинці. Йому ж приписують погрози, фізичні розправи над конкурентами та корупційні зв'язки з вищим керівництвом країни. Ці твердження наведено зі слів авторів публікацій; у джерелі підтверджень не подано.

Нагороди

• Орден «За заслуги» III ступеня;
• Орден Святого благовірного князя Данила Московського.