Лубінець Дмитро Валерійович: український омбудсман і народний депутат

Дмитро Лубінець — юрист і політик родом із Волновахи на Донеччині, з 1 липня 2022 року парламентський омбудсман. Раніше двічі обирався народним депутатом. У 2025 році його команда видалила допис про теракт в Оленівці й вибачилася за помилку.

3 хв читання Читать на русском
Фото: Досьє (dosye.info)
Фото: Досьє (dosye.info)

Дмитро Лубінець обіймає посаду парламентського омбудсмана України. До цього він працював у Верховній Раді восьмого та дев'ятого скликань і очолював профільний комітет з прав людини.

Дмитро Лубінець: біографія

Уродженець Волновахи на Донеччині, дата народження — 4 липня 1981 року. У 1998 році він завершив волноваську школу № 5 із золотою медаллю та відзнакою.

За фахом Лубінець юрист: працював у фермерському господарстві «Практика» (КФГ). Також у минулому був депутатом Волноваської міської ради.

Освіта

  • 1998–2003 — Донецький національний університет, історичний факультет, кафедра міжнародних відносин і зовнішньої політики; спеціаліст із міжнародних відносин.
  • 2008–2013 — Національна юридична академія імені Ярослава Мудрого, юридичний факультет, судово-прокурорська спеціалізація; спеціаліст із правознавства.

Депутатська кар'єра та призначення омбудсманом

  • Листопад 2014 — початок роботи у Верховній Раді VIII скликання від «Блоку Петра Порошенка».
  • Червень 2019 — вихід із фракції цього блоку.
  • 21 липня 2019 — перемога на виборах до Ради IX скликання в мажоритарному окрузі № 60; балотувався як самовисуванець.
  • 21 червня 2022 — кандидатуру на посаду омбудсмана запропонував голова парламенту Руслан Стефанчук.
  • 1 липня 2022 — Верховна Рада призначила Лубінця Уповноваженим з прав людини.

У парламенті він очолював комітет, який опікується правами людини, деокупацією та реінтеграцією окупованих територій Донецької й Луганської областей, Криму та Севастополя, а також питаннями нацменшин і міжнаціональних відносин.

Подаючи кандидатуру, Стефанчук наголосив на роботі Лубінця на чолі цього комітету.

Критика та скандали

  • Листопад 2024 року — суперечка зі Львівською ОВА. Як писала «Українська правда. Життя», Львівська обласна військова адміністрація вимагала від Лубінця публічних вибачень. Заступник голови ОДА Іван Собко заявив, що звіт про порушення в притулку для дітей адміністрація отримала 5 листопада, а не 31 жовтня, як казав омбудсман. Він також назвав дописи Лубінця «піаром» і спекуляцією на чутливій темі та звинуватив його в поширенні неперевірених даних. Сам Лубінець стверджував, що під час візиту 31 жовтня представники Офісу разом з громадською організацією виявили порушення, серед яких замикання вихованців в ізоляторі як покарання, перевищення максимального терміну проживання та відсутність ліцензій у лікарів. Це конфлікт сторін, а не встановлені порушення з боку Лубінця. Чим він закінчився, у джерелах не повідомляється.
  • 30 червня 2025 року — допис про Оленівку. Лубінець на офіційних сторінках оприлюднив допис про те, що внутрішній аналіз ООН нібито показав: теракт в Оленівці спланувала РФ. За даними розслідування «Слідства.Інфо», яке цитує «Детектор медіа», доповідь не пов'язана з ООН: її опублікував сайт «Центру з прав людини в збройних конфліктах», створений 22 травня 2025 року, і інших текстів там немає. Як повідомляє «Українська правда», команда омбудсмана визнала, що Секретаріат не перевірив інформацію належним чином; публікацію видалили й вибачилися за помилку.
  • 4 грудня 2025 року — звіт про візит до Туреччини. За повідомленням «Слідства.Інфо», Лубінець підтвердив, що його Офіс відвідував турецькі готелі, де жили евакуйовані українські діти-сироти, і підготував за результатами візиту звіт. Документ підписали 11 посадовців, які були там у березні 2024 року. За словами Лубінця, оприлюднювати його не планували, бо в ньому багато чутливої інформації, зокрема персональних даних. Видання подає це як небажання оприлюднювати виявлені порушення прав дітей. За даними «Слідства.Інфо», цей звіт став основою його розслідування про умови перебування дітей у Туреччині.

Родина

Дружина Лубінця — Янина, вона керує благодійним фондом «Я — Волноваха». У подружжя двоє дітей: син Данило та донька Валерія.

Джерело: Досьє (dosye.info)