Удари України по НПЗ Росії тривають попри дизельну угоду Трампа з Путіним

Київ тримається за атаки на російську нафтопереробку, хоча Вашингтон відкрив для Москви дизельний експорт. Що стоїть за цим протистоянням і які позиції сторін.

3 хв читання Читать на русском
Фото: Фокус
Фото: Фокус

Атаки на російські НПЗ залишаються для Києва важливим важелем тиску, і відмовлятися від них Україна, найімовірніше, не стане — хоча президент США Дональд Трамп після розмови з Володимиром Путіним послабив обмеження для російського дизеля. Про це пише The Telegraph. За оцінкою видання, українська влада розглядає удари по нафтовій галузі РФ як спосіб зменшити надходження, що йдуть на війну.

Що дозволив Трамп і як на це відреагували в Сенаті

9 жовтня Трамп без попередження відкрив для Росії можливість продавати за кордон дизельне пальне обсягом до 3 млн тонн. Санкційні послаблення діятимуть поетапно: спершу йдеться про 300 тисяч тонн, згодом — про мільйонні партії.

Своє рішення американський президент пов'язав із бажанням здешевити пальне для американців напередодні виборів. Він послався на телефонну розмову з Путіним.

Сенатор Річард Блюменталь розкритикував домовленість і закликав негайно її скасувати. За його словами, вона «підживлює військову машину Путіна». Сенатор вважає, що пом'якшення санкцій може призвести до нових жертв серед українців і збільшить доходи Росії.

Чому Київ не зупиняє атаки на російські НПЗ

Володимир Зеленський заявив: зняття санкцій без скорочення ворожих ударів виглядає як слабкість, бо нові прибутки Росія витратить на війну. Російські нафтопродукти, за його словами, — це вкладення в агресію, яку слід зупиняти, а не підтримувати.

Відповідно до цієї логіки Україна й далі б'є по російській нафтовій інфраструктурі. Нещодавно після нальотів безпілотників масштабні пожежі охопили нафтові об'єкти в Ростові-на-Дону та Самарській області. Українські урядовці запевняють, що такі операції триватимуть, навіть якщо Вашингтон лишиться незадоволеним: на їхню думку, це реальний спосіб підточити економіку агресора.

Про готовність продовжувати раніше говорив і неназваний високопосадовець України в коментарі Financial Times, який цитує The Telegraph:

«Ми будемо палити їхні нафтопереробні заводи».

Автори британської публікації припускають, що така позиція здатна суттєво загострити стосунки Києва з Білим домом.

Пропозиція Зеленського: взаємність замість односторонніх кроків

Зеленський неодноразово заявляв, що Київ готовий до взаємних кроків, які знизили б напруженість. Конкретний компроміс він озвучив на переговорах із представниками Трампа — Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом. Україна може зупинити удари по російських заводах, якщо Росія повністю припинить атаки на українську енергетику.

Сам президент сформулював це так: «Україна не підпалюватиме російські нафтопереробні заводи, якщо Росія не руйнуватиме нашу енергетичну інфраструктуру. Саме таку угоду ми пропонуємо Америці, і ми вважаємо, що США мають достатньо впливу, щоб досягти такого компромісу».

Позиції сторін, як їх описує джерело, розходяться:

  • американська сторона вимагає припинити українські удари без жодних умов;
  • Київ домагається дзеркальних зобов'язань від Москви;
  • у медіа з'являлися повідомлення про можливі погрози обмежити обмін розвідданими — український посадовець стверджував, що такі заяви були, а представник США це заперечив.

Для Києва ключове питання — чи призведе пом'якшення санкцій до справжнього зниження інтенсивності російських атак. Тому Україна наполягає на кроках, які обмежили б обидві сторони в ударах по енергетичних об'єктах.

Наскільки результативні атаки на нафтопереробку

Влучання по НПЗ одночасно позначаються на переробці нафти, постачанні пального й виручці енергетичних компаній. Реальний ефект визначають три чинники:

  • масштаб пошкоджень;
  • швидкість ремонту;
  • здатність Росії перенаправляти потоки сировини й нафтопродуктів.

Дослідники Федерального резервного банку Далласа, на яких посилається Axios, підрахували: влітку українські удари скорочували доступні потужності російської нафтопереробки щонайбільше на 60%, причому показник коливався залежно від місяця. Це вказує на потенційно значний вплив, проте не означає, що ці потужності весь час були виведені з ладу.

Підсумок: що відомо і що лишається відкритим

Напевно відомо кілька речей. Трамп дозволив Росії експорт дизеля до 3 млн тонн, Київ заявляє про намір не зупиняти удари по НПЗ, а Вашингтон вимагає від нього зупинитися без умов. Україна натомість пропонує домовленість на взаємних умовах: відмова від таких ударів — за припинення російських атак на її енергетику.

Відкритими лишаються інші питання. Невідомо, чи зменшить інтенсивність російських атак пом'якшення санкцій. Інформація про можливі обмеження обміну розвідданими розходиться в оцінках українського посадовця й представника США. За оцінкою The Telegraph, подальший розвиток подій залежатиме від рішень Вашингтона й Москви та від готовності сторін погодитися на взаємні, а не односторонні обмеження.

Джерело: Фокус