Трамп і угода без Зеленського: які важелі тиску має Вашингтон

Дональд Трамп публічно допустив, що мирну угоду з Росією можуть укласти без Володимира Зеленського. Приводом стала суперечка про українські атаки на російські нафтопереробні заводи: за кілька днів вона переросла у вимоги змінити главу української держави. Для України це питання цілком практичне: чи збережуться американська розвідка, постачання зброї та супутниковий зв'язок і чим їх можна компенсувати.

Що Трамп заявив про угоду без Зеленського

Поновлення атак України на російські НПЗ американський президент назвав «ганьбою». На його думку, через них дорожчають нафта й дизельне пальне у світі, а Київ міг би обирати інші цілі. Окремо він висловив невдоволення тим, що ці удари Україна застосовує як спосіб натиснути на Москву, і порівняв Зеленського з Путіним: за його оцінкою, український лідер — складніший співрозмовник.

Решта тез Трампа зводиться до такого:

• Зеленський, на його думку, не прагне миру: «Він не хоче домовлятися. Він каже, що хоче домовитися, але це не так. Ні, я не є великим прихильником Зеленського»;
• корені війни він бачить у президентстві Барака Обами, коли Україну, за його словами, «змусили віддати Крим»;
• Росія переважає за кількістю людей, тому Києву доведеться піти на поступки;
• Україні потрібні вибори й нове керівництво.

Розвіддані, зброя, Starlink: які важелі застосовує Вашингтон

Суперечці передував інший крок. Трамп дозволив Росії продавати дизель на світовому ринку, хоча відповідна заборона діяла від початку повномасштабної війни. Зеленський назвав це «слабким рішенням сильних партнерів» і «очевидною слабкістю, яка грає на руку Росії». Після цього Трамп пообіцяв закрити Києву доступ до розвідданих, якщо удари по НПЗ не припиняться.

За інформацією Фокуса, загроз було більше: припинити постачання зброї та вимкнути Starlink. Політолог Вадим Трюхан стверджує, що частину цих кроків уже зроблено. Розвіддані віддають вибірково: щось надають, щось ні. Офіційно ж у США говорять, що допомога триває, але зброю, за словами політолога, не відправляють.

Трюхан наводить і інші деталі. Американські видання, за його словами, писали, що запаси ракет для збиття балістичних цілей майже вичерпані. Starlink для бойових потреб, як він стверджує, вимкнули за вказівкою Трампа.

Конфлікт загострився після інтерв'ю Зеленського в Лондоні. Він заявив, що Росія не дотримувалася енергетичного перемир'я, оголошеного Трампом, і розпорядився відновити удари по НПЗ після триденної паузи. Трюхан наголошує: Трамп не згадав, що в ці дні Росія продовжувала бити по українській енергетиці, не висловив співчуття родинам загиблих, а звинуватив особисто Зеленського. Історію про російського генерала, який нібито випадково «звернув не туди», політолог назвав нісенітницею.

Чим Україна може компенсувати американську підтримку

Трюхан окреслює кілька шляхів, які, на його думку, дають країні шанс витримати тиск:

• поповнення запасів із складів шести європейських держав, що мають потрібну зброю (Греція та Іспанія вже відмовили);
• розробка українськими інженерами заміни Starlink, передусім для ударних дронів;
• європейська розвідувальна підтримка, яка здатна покрити щонайменше три чверті американської;
• альтернатива американським поставкам озброєння за три-шість місяців; під час зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном згадували кінець 2026 року.

Водночас політолог не применшує ризиків. За різними оцінками, Росія виробляє від 100 до 120 балістичних ракет на місяць, тож серйозних руйнувань не уникнути, а українцям доведеться жити за графіками відключень електрики. Але фронт, переконаний Трюхан, не впаде: армія не відступить до Києва, і військової поразки Росія лише через ці обставини не завдасть.

Вибори до Конгресу: чому від них чекають змін у політиці США

Трюхан пов'язує зміну ситуації з найближчими виборами до Конгресу. За останніми прогнозами й опитуваннями, на які він посилається, республіканці можуть втратити більшість і в Палаті представників, і в Сенаті. Особливо важливим він вважає контроль над Сенатом. Якщо новий склад Конгресу візьметься за роботу, за кілька місяців, на його думку, почнуться розмови про імпічмент і розслідування щодо Трампа, і Україна перестане бути для президента пріоритетом.

Політолог визнає й протилежний розвиток подій: Трамп може втримати позиції. Кадрові призначення тоді лишаться за ним, адже Сенат затверджує ключові посади в адміністрації, а шанси на імпічмент і розслідування будуть значно меншими.

Чи може Вашингтон шукати заміну українському президентові

Політолог Андрій Золотарьов вважає, що Трамп у спробі здобути Нобелівську премію миру за завершення війни визнав винним Зеленського: з частини рішення той став частиною проблеми. За оцінкою експерта, американський президент намагатиметься цю проблему усунути, поки що здебільшого словами. Тому, на його думку, найкраще не реагувати на кожну заяву, не провокувати Трампа, настрій якого змінюється мало не щодня, і діяти по-своєму. Водночас розмови про угоду без українського президента, зауважує Золотарьов, викликають тривогу.

Політолог припускає, що помічники Трампа готуватимуть аналітичні записки про можливих наступників. Серед імен, які, за його словами, можуть згадувати, — Залужний, пов'язаний із британцями, і Буданов, що навчався та лікувався в США.

Змінити президента без виборів, на його думку, можна кількома способами. Україна за Конституцією є парламентсько-президентською республікою, тож теоретично можливе повернення до моделі, де в президента менше повноважень. Перший сценарій — парламентська перебудова зі зміною спікера Верховної Ради й новою більшістю. Він найприйнятніший політично, але потребує майстерності, якої, за словами Золотарьова, у команді Трампа немає; раніше українською політикою опікувалася Вікторія Нуланд.

Другий сценарій політолог порівнює з ситуацією навколо Мадуро, чиє оточення, за його словами, видало його американцям в обмін на гарантії. Золотарьов не виключає, що в Україні теж можуть розглядати таку можливість, але вважає, що для цього потрібен час, а можливості Трампа, зокрема директора ЦРУ, обмежені.

Що відомо напевно, а що лишається відкритим

Напевно відомо, що Трамп публічно засудив атаки на російські НПЗ, говорив про угоду без Зеленського й знову закликав до виборів. Зеленський запропонував, щоб Трамп домігся від Путіна 60 днів перемир'я на час передвиборчої кампанії. Експерти, на яких посилається Фокус, вважають вибори в цей час неможливими.

Відкритим лишається, чи втілять у США всі озвучені погрози і як швидко Європа закриє прогалини в постачанні зброї та розвідданих. Невідомо й те, чи змінять політику Вашингтона вибори до Конгресу. Щодо переговорів експерти налаштовані скептично: сторони мають протилежні цілі — Росія прагне контролю над Україною, Київ обстоює незалежність, — тож домовленість малоймовірна, доки Москва не відмовиться від вимог, що загрожують державності України.