Дрон «Герань-5» із двигуном у фюзеляжі: навіщо Росії швидкість 700 км/год

Російський реактивний дрон «Герань-5» отримує нове компонування: двигун, який раніше стояв на пілоні над корпусом, на останніх уражених апаратах схований у хвостовій секції. Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський пов'язує це зі спробою перевищити 600 км/год і наблизитися до 700. Поштовх — поява в України дешевих перехоплювачів, для яких повільна ціль стала легкою здобиччю. Ця зміна показує, як розвивається протистояння між реактивними ударними дронами та засобами протидії.

Дрони-перехоплювачі «Диких Шершнів» проти реактивних дронів

Оприлюднені кадри зафіксували атаку навздогін: високошвидкісний перехоплювач квадрокоптерного типу від компанії «Дикі Шершні» наздоганяє реактивну ціль ззаду й добиває її. Цей апарат створили спеціально для знищення ворожих реактивних безпілотників.

Перші успішні випадки засвідчили, що мішені зі швидкістю 400–450 км/год можна впевнено вражати в задню півсферу навіть перехоплювачами такого класу. Масових і системних збиттів поки немає, бо цей напрямок лише набирає масштабу. Утім, за оцінкою джерела, росіяни вже врахували загрозу: апарати, які не долають 500 км/год, опиняються під ризиком дешевого багатоешелонового знищення.

Чому поріг 700–800 км/год ускладнює перехоплення

Саме тому противник прагне вийти за межу 700–800 км/год. Для зенітного дрона це серйозний фізичний бар'єр: щоб наздогнати таку ціль, перехоплювачеві потрібно летіти швидше за 900 км/год. Це вимагає:

• іншої, трансзвукової аеродинаміки;
• дорогих і потужних турбореактивних двигунів;
• надшвидкої оптики, що наводиться з мілісекундними затримками.

За оцінкою джерела, мета Росії — вивести «Герань-5» зі зони ураження дешевих перехоплювачів і знову змусити Україну витрачати дефіцитні ракети великих комплексів ППО.

Герань-5: двигун усередині фюзеляжу замість пілона

Першу версію оснащували малим китайським турбореактивним двигуном Telefly, який просто встановлювали зверху. Для швидкості 350–400 км/год така схема ще підходила, але подальше нарощування швидкості впиралося в аеродинамічний глухий кут.

Храпчинський називає кілька причин, чому двигун на пілоні заважає розгону:

• на великих швидкостях лобовий опір росте пропорційно квадрату швидкості й нівелює й без того скромну тягу малого двигуна, тож пілон фактично гальмує апарат;
• лінія тяги винесена високо над центром мас, і ніс дрона постійно хилиться вниз — виникає пікірувальний момент;
• автопілоту доводиться безперервно парувати цей момент рулями висоти, через що планер гальмує власними керуючими поверхнями.

Коли мотор інтегровано в контур фюзеляжу, лінія тяги збігається з віссю апарата, зникає опір пілона, а керма стабілізуються в нейтральному положенні.

Ціна переробки: дальність, жар і вартість

Нова схема не безкоштовна. Внутрішній мотовідсік, повітряні канали й термоізоляція займають місце, де раніше було пальне. Оскільки реактивний двигун споживає багато палива, радіус дії помітно скорочується.

Є й технологічна складність: вихлоп двигуна нагрівається до 700 °C. Розмістити таку камеру в композитному фюзеляжі, не зруйнувавши смоли, можна лише з металевими екранами, термозахистом і примусовою продувкою. Через це конструкція швидко дорожчає й ускладнюється у виробництві.

Джерело вважає, що, намагаючись випередити перехоплювачі, росіяни потрапляють у відому пастку. Замість масового й копійчаного виробу вони отримують примхливу в серії та дорогу міні-крилату ракету зі значно обмеженою дальністю польоту.

Контекст: «Герань-5 К5» і підземні цехи в «Алабузі»

Раніше повідомлялося, що російські війська вже застосовують модифікований дрон «Герань-5 К5» з оптичною системою автономної навігації. Аналітики ISW також пишуть, що Росія нарощує випуск компонентів для «Гераней» та будує підземні споруди в особливій економічній зоні «Алабуга», щоб захистити виробництво від українських ударів.

Підсумок: що відомо і що лишається відкритим

Напевно відомо, що на останніх уражених «Геранях-5» двигун переміщено з пілона всередину фюзеляжу. Оприлюднено кадри, на яких перехоплювач «Диких Шершнів» б'є реактивну ціль навздогін, а перші успішні випадки стосуються швидкостей 400–450 км/год.

Відкритим лишається, чи зможе Росія справді досягти 700–800 км/год і якою буде дальність дронів нової схеми. Невідомо й те, як швидко українські перехоплювачі дійдуть до швидкості понад 900 км/год. Масових збиттів реактивних «Гераней» таким способом поки немає.