Бюджет наступного року: на що держава витратить гроші і звідки їх візьме
Проєкт головного кошторису країни пройшов перше читання. Розбираємо, як розподілені видатки, чому дефіцит залишається великим і що зміниться для бізнесу та громад.
Державний бюджет — документ, який мало хто читає повністю, хоча він стосується кожного. Від нього залежать зарплати вчителів і лікарів, ремонт доріг, програми кредитування і навіть те, наскільки стабільним буде курс гривні. Проєкт на наступний рік уряд подав до парламенту вчасно, і депутати вже підтримали його в першому читанні.
Звідки гроші
Доходи заплановано на рівні близько двох трильйонів гривень. Основу, як і раніше, становлять податки: на додану вартість, на прибуток підприємств, на доходи фізичних осіб та акцизи. У Міністерстві фінансів розраховують, що надходження зростуть приблизно на десяту частину — завдяки пожвавленню економіки та детінізації, а не новим податкам. Окремий рядок — митниця: уряд сподівається на ефект від реформи, яка має скоротити «сірий» імпорт.
Проте власних доходів не вистачає. Дефіцит перекриватимуть пільговими кредитами та грантами міжнародних партнерів, зокрема в межах програми з Міжнародним валютним фондом, а також внутрішніми облігаціями. За оцінками аналітиків, потреба в зовнішньому фінансуванні сягає близько сорока мільярдів доларів.
На що їх витратять
Найбільші статті після безпеки — соціальний захист, освіта й охорона здоров’я. Серед помітних змін у проєкті:
- зарплати вчителів мають зрости двома етапами — у січні та вересні;
- на програму медичних гарантій закладено на п’ятнадцять відсотків більше, ніж торік;
- фонд підтримки малого бізнесу та доступних кредитів збережено в повному обсязі;
- дорожній фонд частково відновлено: гроші підуть передусім на мости та місцеві дороги.
Громади залишать собі більшу частку податку на доходи фізичних осіб — про це місцеве самоврядування просило кілька років.
Бюджет реалістичний у частині доходів, але вразливий у частині фінансування: будь-яка затримка зовнішніх надходжень одразу позначиться на графіку видатків, — ідеться у висновку парламентського бюджетного офісу.
Що може змінитися до другого читання
Депутати подали понад тисячу правок. Найімовірніше, уряд погодиться збільшити освітню субвенцію та видатки на енергоефективність громадських будівель, скоротивши натомість менш пріоритетні програми. Макропрогноз — зростання економіки на три відсотки й інфляція близько семи — переглядати не планують.
Для бізнесу головна новина полягає у відсутності новин: податкові ставки залишаються незмінними, а це дає змогу планувати інвестиції бодай на рік уперед. Остаточний текст стане відомий після другого читання, але каркас документа навряд чи зміниться.