Ігор Терехов: зниження ПДВ на продукти й ліки як відповідь на бідність

Мер Харкова Ігор Терехов, який очолює Асоціацію прифронтових міст і громад, у колонці закликає зробити подолання бідності основою державної політики. Головна його пропозиція — знизити ПДВ на базові товари, і для неї вже зареєстровано законопроєкт. Нижче — аргументи автора.

Чому Терехов вважає бідність питанням державної відповідальності

Автор посилається на оцінку Світового банку: частка бідних в Україні зросла з 37% до 41,6% у 2025 році. Це майже половина країни, наголошує він, а за відсотками стоять сім'ї, яким не вистачає на їжу, ліки та оплату житла.

Терехов не погоджується з підходом, за якого допомогу людям зараховують до популізму, а урізання зобов'язань — до відповідальної політики. Окрім дефіциту бюджету, існує дефіцит грошей у родинах, і державні рішення мають враховувати обидва. Автор питає, чи оцінює держава втрати від від'їзду сімей: лікар працює за кордоном, підприємець згортає справу, молоді батьки не бачать тут майбутнього для дітей. Такі збитки не відображені в жодному бюджетному рядку, проте від них залежить, хто через десять років працюватиме, навчатиме, лікуватиме й захищатиме країну.

Тимчасова економія, що стала сталою практикою

Обмеження 2014–2016 років автор визнає частково неминучими, але вважає, що вимушені кроки закріпилися надовго. Як приклад він наводить базову мінімальну пенсію за віком: наприкінці 2016 року вона становила близько 78% мінімальної зарплати, а в 2026-му — близько 30%.

Терехов застерігає: це зіставлення законодавчих показників без індивідуальних доплат, а на пропорцію вплинув і стрибок мінімальної зарплати в 2017-му. Тому саме по собі воно не доводить збіднення пенсіонерів, а лише показує різну динаміку базових стандартів. Важлива, на його думку, не конкретна пропорція, а те, чи може пенсіонер оплатити необхідне. Складна система індексацій і доплат має дати чітку відповідь, який мінімум гідного життя гарантує держава.

Автор також заперечує логіку, за якої урізання соціальних зобов'язань називають реформою. Коли йдеться про лібералізацію цін і тарифів або підвищення ПДВ, слід одразу пояснювати, чим платитиме родина з низькими доходами. Бюджетну дисципліну, особливо під час війни, він вважає необхідною, але не готовий оцінювати її лише сумою заощаджень.

Досвід Харкова: безкоштовний проїзд, обіди й допомога дітям захисників

За словами Терехова, місто поєднує зменшення щоденних витрат містян з адресною підтримкою найвразливіших:

• проїзд у громадському транспорті безкоштовний для мешканців і гостей;
• гарячі обіди п'ять днів на тиждень отримують близько 58 тисяч людей, серед них переселенці;
• безкоштовно харчуються діти в підземних школах, а також учителі й медики під час чергування;
• за перше півріччя 2026 року 738 дітей загиблих і померлих захисників та захисниць отримали щомісячну адресну допомогу, загалом 33,3 млн грн.

Програми в різних громадах можуть відрізнятися, але спільним, вважає автор, має бути обов'язок влади шукати рішення, що полегшують життя. На загальнодержавному рівні він пропонує повернути прожитковому мінімуму реальний зміст: визначити обґрунтовану вартість базових потреб і ухвалити план поступового наближення гарантій до неї. Правила отримання допомоги, за його словами, слід спростити, щоб людина знала, на що має право. Окремо Терехов говорить про ветеранів: їм потрібні лікування, реабілітація, психологічна допомога, доступне житло, а також можливість навчатися, працювати й відкривати власну справу.

Знижений ПДВ на продукти, ліки й резервне живлення

Автор пропонує такі кроки:

• знизити ПДВ до 5% на визначений перелік продуктів: м'ясо, рибу, молочну продукцію, овочі, фрукти, борошно, крупи, олію, макаронні та хлібобулочні вироби;
• до 5% зменшити пільгову ставку на ліки й медичні вироби та розширити їхній перелік;
• так само підійти до окремих дитячих товарів, засобів гігієни та спеціального медичного харчування;
• запровадити тимчасову ставку 7% на обладнання для резервного живлення, яке нині оподатковується за загальною ставкою, зберігши чинні звільнення.

Терехов зазначає, що європейська система ПДВ допускає знижені ставки на продукти й фармацевтику, тож перелік треба узгодити з її правилами. Нижчою ставкою користуватимуться й заможніші покупці, тому вона не замінює адресної підтримки найбіднішим. Крім того, здешевлення не гарантоване, і автор вимагає відкритого моніторингу цін та торговельних націнок, розслідування змов і реагування Антимонопольного комітету на доведені порушення.

У медицині, за його словами, потрібні додаткові рішення для пенсіонерів, ветеранів, осіб з інвалідністю, багатодітних сімей, переселенців і малозабезпечених. Обладнання для автономного живлення він пов'язує з наслідками ударів по енергетиці: акумулятор чи зарядна станція підтримують зв'язок, допомагають зберегти ліки й працювати медичному приладу.

Як компенсувати втрати бюджету й які законопроєкти зареєстровано

Автор визнає, що зниження ПДВ обійдеться бюджету в гроші, тому до ухвалення рішення потрібен розрахунок втрат і план їх покриття із сумами, джерелами та строками. Частково допомогти може зростання легального споживання, однак цей ефект, на його думку, треба обчислити, а не вважати гарантованим. Інший резерв — детінізація роздрібної торгівлі: приховування виручки, дроблення великих мереж, «скрутки» ПДВ. Терехов нагадує, що ДПС повідомляла про десять мереж із можливим ухиленням від податків на понад мільярд гривень, але закладати в план слід лише реалістичні надходження. Добросовісний малий бізнес, за його словами, має отримати чесну конкуренцію, а не додатковий тиск.

Фінансовою основою такої політики автор називає сильну економіку: виробництво, будівництво, робочі місця й умови, за яких підприємцю вигідно працювати відкрито. Нескінченне підвищення податків для сумлінних платників він не вважає головною відповіддю на брак ресурсів.

Пропозиції асоціація готувала з експертами та народними депутатами, зокрема з міжфракційних об'єднань «ВПО України» та «Прифронтові території». Уже зареєстровано два законопроєкти:

• №16069 від 14 вересня — про зниження ПДВ на харчові продукти, ліки, дитячі та інші соціально значущі товари;
• №16096 від 23 вересня — про посилення підтримки внутрішньо переміщених осіб через єдине звернення з подальшим супроводом за потребами людини.

Тепер, наголошує автор, парламент має відповісти по суті: якщо є заперечення до механізмів, слід запропонувати кращі, а питання фінансування — опрацювати разом з урядом.

Підсумок: соціальна політика як економічна, демографічна й безпекова

Терехов переконаний, що доступні лікування, освіта, транспорт і допомога в скруті дають людям змогу працювати, виховувати дітей і пов'язувати майбутнє з Україною. Він готовий відстоювати позицію, яку можуть назвати «лівою»: на його думку, «Бюджет існує, щоб захищати людей», а дисципліна має служити цій меті. Гроші можна позичити, а інфраструктуру відбудувати, проте значно складніше повернути людину, яка втратила віру у власну країну. Тому допомога людям зараз, на думку автора, водночас справедлива й прагматична.