Порошенко Марина Анатоліївна: лікарка-кардіологка, перша леді України й кандидатка до Київради

Марина Порошенко: біографія

Марина Анатоліївна Порошенко народилася 1 лютого 1962 року в Києві, де провела дитинство й юність. Дівоче прізвище — Переведенцева. У 2014 році її батьки, Людмила й Анатолій Переведенцеви, дали телеканалу ТСН перше інтерв'ю. Мати розповідала, що в шкільні роки донька була скромною та доброю, не любила себе показувати й мала здібності до малювання та креслення.

За даними джерела, вона лікарка-кардіологка й п'ята за рахунком перша леді України. На гламурних заходах з'являлася вкрай рідко, а на урочистості та громадські події ходила разом із чоловіком, Петром Порошенком. За словами актриси Ольги Сумської, вона негламурна, людяна й порядна. Серед захоплень називають мистецтво, в'язання, кулінарію, спорт і шиття.

Зареєстроване місце проживання, згідно з декларацією Петра Порошенка за 2019 рік, — Козин Обухівського району Київської області.

Освіта

Після школи Марина Порошенко обрала медичний напрям, а згодом здобула ще й мистецьку освіту.

• після школи — навчання в Київському медичному інституті;
• 2005–2007 роки — Національна академія керівних кадрів культури й мистецтв, спеціальність «образотворче та декоративно-прикладне мистецтво», червоний диплом.

Кар'єра: від кардіовідділення до Українського культурного фонду

Як ідеться в автобіографії, після медінституту Марина Порошенко працювала лікаркою в кардіологічному відділенні однієї з київських клінічних лікарень. Пізніше її діяльність пов'язана з культурою, благодійністю й політикою.

• 19 січня 2018 року — очолила Український культурний фонд і керувала ним майже рік;
• вересень 2020 року — балотується до Київської міської ради від «Європейської солідарності», у списку кандидатів значиться під №1;
• голова ради Благодійного фонду Петра Порошенка.

Протягом кількох років вона займається розвитком інклюзивної освіти та гуманітарним напрямом. У 2018 році разом із віцепрем'єр-міністром Геннадієм Зубком часто потрапляла в об'єктиви журналістів через спільну діяльність для інклюзивних шкіл України.

Критика та скандали

Призначення Марини Порошенко очільницею Українського культурного фонду викликало запитання в журналістів і експертів. Нижче — їхні висновки й заяви в хронологічному порядку. Це журналістські розслідування й експертні оцінки, а не рішення суду чи органів влади.

• 19 січня 2018 року — Марина Порошенко очолила УКФ. Програма «Схеми» («Радіо Свобода» й «UA:Перший») звернула увагу, що закон допускає до трьох кандидатур на голову фонду, а запропонували лише одну — її. За даними «Схем», сама вона сказала журналістам, що заявки не подавала. Закон вимагає від голови фонду фахівця у сфері культури, тому журналісти запитали про її фаховий досвід;
• березень 2018 року — за переказом «Української правди» за матеріалом «Схем», вона очолила фонд, не маючи належного досвіду, а процедура обрання викликає питання. Її кандидатуру висунув Олександр Богуцький, якого до наглядової ради призначив Петро Порошенко. Одноголосно її підтримали члени наглядової ради. Експерти, на яких посилаються «Схеми», бачили конфлікт інтересів, бо за неї голосували призначені президентом члени ради. У НАЗК відповіли, що закон «Про запобігання корупції» тут не діє, бо фонд не має на меті прибутку, а члени ради працюють на громадських засадах;
• 2018 рік — за даними «Української правди», «Схеми» вказали, що на запитання про другу освіту (Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв, диплом 2007 року) вона відповіла ухильно. Прізвищ викладачів не назвала, а на запитання про відвідування занять сказала, що почувається «як на допиті». В академії пояснили, що спочатку вона навчалася екстерном, а потім заочно. З опитаних викладачів лише одна пригадала таку студентку;
• 2018 рік — за даними «Схем», у виборах половини членів наглядової ради УКФ була лише видимість прозорого конкурсу. Як пише «Українська правда», четверо членів обрані інтернет-голосуванням, але його протокол зник із доступу за п'ять днів по завершенні голосування 27 жовтня 2017 року. Двоє кандидатів з найбільшою кількістю голосів у раду не потрапили. Натомість туди потрапив Сергій Сьомкін, який є в люстраційному реєстрі й двічі голосував сам за себе. Ці закиди стосуються процедури формування ради, яка її обрала, а не самої Марини Порошенко;
• 2018 рік — Центр політико-правових реформ, за матеріалом «Схем» на «Радіо Свобода», вбачає корупціогенний ризик у тому, що голова УКФ працює на громадських засадах без трудового контракту, але впливає на розподіл бюджетних коштів. Юридичне управління Верховної Ради ще до ухвалення закону зазначало, що керівник бюджетної установи не може діяти на громадських засадах без оформлення трудових відносин. У 2018 році фонд мав розподілити 207,5 млн грн;
• грудень 2019 року — вона написала заяву про звільнення з УКФ. «Ліга.нет» пов'язує це зі скандалом після розслідування «Схем». Сама Порошенко пояснювала відставку тиском Офісу президента (за інформацією «Української правди» від 16 грудня 2019 року).

Родина Марини Порошенко

Марина Переведенцева стала Порошенко у 21 рік, коли її чоловікові було 18. Батьки обох уважали шлюб занадто раннім, проте молоді трималися свого. Під час виборчої кампанії 2014 року Петро Порошенко говорив, що дуже любить дружину. У Facebook він пише про її мудрість і чуйність, а в Instagram дякує за підтримку в роки президентства.

У подружжя четверо дітей:

• Олексій (1985 р. н.) — дипломат, політик, народний депутат 8-го скликання; навчався в Ітонському та Вінчестерському коледжах, Лондонській школі економіки, а вищу освіту здобув і в одному зі столичних вишів;
• Євгенія й Олександра (2000 р. н.) — близнючки; за інформацією відкритих джерел, вступили до University College London і University of the Arts London;
• Михайло (2001 р. н.).

За даними видання «Українська правда», навчання двох доньок і сина Михайла в британському Concord College коштувало родині 3,8 млн грн на рік. За день до інавгурації Петра Порошенка в Олексія народився син, якого назвали на честь діда.

Марина Порошенко в Київраді: вибори 2020 року

Те, що Марина Порошенко очолила список «Європейської солідарності» до Київської міської ради, багатьох здивувало. Петро Порошенко у Facebook написав, що пишається дружиною, яка, на його думку, гідно представляла країну на міжнародній арені, а її соціальні й гуманітарні проєкти допомогли тисячам українців. Він також заявив, що вона йде до міськради з командою, яка має захистити місцеве самоврядування Києва від «слуг».

Депутатка від «Європейської солідарності» Вікторія Сюмар стверджує, що рішення йти в політику Марина Порошенко ухвалила самостійно. За словами Сюмар, вона з тих, «які можуть довго думати, але якщо вже щось вирішують, то йдуть до кінця».

Сама кандидатка пояснює рішення тим, що ще у 2018 році команда «Європейської солідарності» оновила державні будівельні норми за прикладом європейських столиць. Вона хоче вжити заходів, щоб ці норми не залишилися на папері. Партія не висувала кандидата на посаду київського мера. За даними відкритих джерел, на цих виборах Марина Порошенко підтримуватиме Віталія Кличка, чий рейтинг, за опитуванням соціологічної групи «Рейтинг», становить 41,7%, повідомляє BBC.

Майно за декларацією Петра Порошенка

Дані про майно Марини Порошенко подано в декларації її чоловіка за 2019 рік. Житловий будинок площею 1331,70 м² у Козині належить Петрові Порошенку.

• житловий будинок площею 343,6 м² у селі Петропавлівське Бориспільського району Київської області;
• автомобіль Jaguar XF 4.2 L V8, 2008 року випуску, куплений у 2008-му за 454 тис. 646 грн;
• 3 тис. 722 євро та 89 доларів на банківському рахунку.

Решта заощаджень, зокрема 400 млн 726 тис. грн і 47 млн 870 тис. доларів, за декларацією належить самому Петрові Порошенку.