Негулевський Ігор Петрович: народний депутат IX скликання від «Слуги народу»

Ігор Негулевський — народний депутат України IX скликання. У 2019 році його обрали від партії «Слуга народу» в окрузі №130 на Миколаївщині. У Верховній Раді він входить до однойменної фракції.

Біографія Ігоря Негулевського

Ігор Петрович Негулевський народився 6 грудня 1983 року у Вознесенську Миколаївської області. До парламенту він працював у гранітній галузі: керував виробництвом на кар'єрі, а потім заснував власну компанію.

Освіта

• Вища освіта: приватний вищий навчальний заклад «Європейський університет».
• Спеціальність — «Фінанси і кредит».

Депутатська діяльність і політичні зв'язки

У парламенті Негулевський працює в Комітеті з питань транспорту та інфраструктури. Його посади й ролі:

• член фракції «Слуга народу»;
• член Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури;
• голова підкомітету з автомобільного транспорту;
• керівник групи з міжпарламентських зв'язків з Австрійською Республікою.

За інформацією ЗМІ, депутат входить до групи впливу Павлюка–Трегубенка, проте сам це заперечує. Як зазначається в джерелі, його помітили на «таємній вечері» депутатів із цієї групи. Ті самі ЗМІ пишуть, що Негулевського пов'язують спільні бізнес-інтереси з Миколою Тищенком. Як одну з ознак цих зв'язків у джерелі наводять те, що 20 квітня, під час карантину, Негулевського бачили в київському ресторані «Велюр», який належить Тищенку.

За інформацією ЗМІ, Негулевський також є одним із учасників «тіньового кабінету» в транспортній галузі, який заснував голова профільного комітету Юрій Кисіль. У публікаціях цю групу описують як людей, що змовилися для реалізації корупційних схем, зокрема в портовій сфері. Негулевського й Кисіля називають ідеологами «буксирної» схеми. За цією версією, фіктивні компанії без власного флоту дешево орендують буксири в держпортів і, використовуючи адмінресурс, забирають роботи в державних портофлотів. У джерелі немає судових рішень щодо цих тверджень.

Кар'єра і бізнес

• Директор виробництва в компанії «Нікітівський гранкар'єр».
• Засновник і керівник ТОВ «Софія-Граніт» (Софіївський гранітний кар'єр).

Саме з «Софією-Граніт» пов'язана більшість публікацій про депутата. Їх зміст викладено в розділі нижче.

Критика та скандали

Компанія «Софія-Граніт» і дорожні тендери

За повідомленнями журналістів, у 2017 році компанія Негулевського фігурувала в корупційних скандалах: її звинувачували в незаконному видобутку піску та несплаті податків. Місцеві медіа писали про це, коли він був кандидатом від команди «ЗЕ».

У 2020 році видання повідомляли, що фірма менш ніж за півроку виграла тендерів на 25 млн грн і стала однією з головних у ремонті та експлуатаційному утриманні доріг Миколаївщини. За даними публікації, до обрання Негулевського депутатом їй діставалися лише невеликі тендери на ремонт сільських доріг чи постачання щебеню. У компанії, за тими ж даними, працює 10 осіб, включно з директором і бухгалтером. Автори також наводять дані відкритої бази YouControl: порівняно з попередніми роками кількість і суми замовлень компанії значно зросли.

Проєкт «Watchdogs» проаналізував тендерну документацію фірми. У ній компанія заявляла, що не залучатиме субпідрядників, хоча, як писали медіа, власної техніки в неї немає. У березні 2020 року Миколаївська СЛД, за інформацією видання, переглянула договори з фірмою: суми зменшили, а обсяги робіт залишили тими самими. При цьому «Софія-Граніт» виграла сім тендерів на зимове утримання доріг області.

Місцеві медіа також звинувачували компанію в неякісних ремонтах. Одне з видань писало, що після робіт на дорогах Миколаївщини «утворилися марсіанські ландшафти». У 2019 році, ще як кандидат у нардепи, Негулевський звинуватив управління інфраструктури Миколаївської ОДА в поганому ремонті дороги в Баштанці. Працівники управління відповіли, що за документами цю ділянку ремонтувала саме його фірма «Софія-Граніт».

Як писали «Наші гроші» 6 листопада 2019 року, Новобузька міськрада у вересні–жовтні 2019 року уклала з ТОВ «Софія-Граніт» угоди про капремонт вулиць на 2,23 млн грн. За даними видання, це відбулося без тендерів. Власник компанії — Негулевський. За даними «Прозорро», які наводять «Наші гроші», за три роки фірма отримала замовлень на 7,68 млн грн, із них 6,42 млн грн — від Новобузької міськради. Видання нагадує, що раніше фірму звинувачували в неякісному ремонті: управління інфраструктури ОДА оприлюднило фото неякісного ремонту дороги О151507, де «Софія-Граніт» була субпідрядником. Перед виборами Негулевський сам критикував облвладу за стан доріг. Порушень суд не встановлював.

Пізніше Bihus.Info проаналізувало бюджетні тендери бізнесу «слуг народу» та їхніх родин і зазначило, що найсуттєвіший стрибок заробітків показало ТОВ «Софія-Граніт» Негулевського. Це не підозра, а оцінка залежності компанії від бюджетних замовлень.

Публікації телеграм-каналів

Телеграм-канал «Миколаївський лицар» стверджував, що спонсором виходу Негулевського у великий політичний світ був криворізький підприємець Віталій Шевченко, власник кількох кар'єрів. За версією каналу, Шевченко кілька років тому переписав підприємство на свого керуючого Ігоря через проблеми з контролюючими органами. Канал також писав, що кампанія депутата коштувала 800 тис. доларів США. Ще одне твердження: під час кампанії Негулевський нібито пропонував підрядникам області вирішувати питання через нього.

Той самий канал повідомляв, що Негулевський причетний до призначення Владислава Невеселого в. о. начальника Служби автомобільних доріг області. За версією каналу, внаслідок цього «Софія-Граніт» отримала підряди на 20 млн грн. Також канал припускав, що під «дахом» Миколи Тищенка депутат зацікавлений у збереженні старих порядків у роботі Укртранбезпеки в області. Ці твердження подано як інформацію телеграм-каналів і в джерелі нічим не підтверджені.

Конфлікт навколо «Нібулону» та інші епізоди

У травні 2020 року Негулевський і Тищенко звинуватили компанію «Нібулон» у спробі підкупу депутатів і бізнес-асоціацій, щоб не допустити ухвалення закону про внутрішній водний транспорт. За інформацією видань, Негулевський також погрожував міському голові Вознесенська Лукову через його позицію щодо «Нібулону». Згодом Тищенко й Негулевський вибачилися перед Вадатурським ідентичними текстами.

За даними декларації Негулевського за 2019 рік, як стверджується в джерелі, його активи більш ніж у десять разів перевищують доходи. Готівка декларанта й родини, за цими даними, становить понад 5 млн грн. Серед інших епізодів у джерелі згадано:

• четверо миколаївських нардепів, зокрема Негулевський, отримали компенсацію за оренду житла в Києві — близько 20 тис. грн;
• під час передвиборчої кампанії пожежні автомобілі залучили до розклеювання політичної реклами в селищі Казанка, а Негулевський пояснював це договором із рекламним агентством.

Підозра у продажу голосів (2025–2026)

За даними слідства, які наводить Bihus.Info, у період грудень 2025 — травень 2026 року група нардепів узгоджувала, які законопроєкти й постанови підтримати, а які ні. За це, за версією слідства, вони отримували від 2 000 до 20 000 доларів. Окрім Негулевського, підозри отримали Ольга Савченко, Михайло Лаба, Євген Пивоваров і Юрій Кісєль. Станом на 5 травня 2026 року, за даними видання, усі вони вийшли під заставу й далі ходили на засідання Ради.

Як повідомляло «Слово і Діло», Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи у вигляді застави п'ятьом нардепам «Слуги народу», яких підозрюють у продажу голосів. Вироку в цій справі немає, а підозра не означає доведеної вини.

Оренда маєтка в Козині

5 травня 2026 року Bihus.Info повідомило, що Негулевський за два тижні до підозри почав орендувати у Козині маєток майже на 800 м². За оголошенням і підтвердженням рієлтора, оренда коштує 5 000 доларів на місяць. У декларації за 2025 рік площу будинку вказано, але витрат на оренду нардеп не задекларував. У розмові з журналістами Негулевський сказав, що орендує маєток за «набагато меншу вартість», і назвати її відмовився. За його словами, він платить із заощаджень, а будинок узяв «від безвиході». Про це також писали «Цензор.НЕТ» та «Економічна правда».

Родина

Відомостей про сімейний стан Негулевського у відкритих джерелах немає. З його декларації за 2019 рік відомо, що в нього є син Петро. Вік сина та дані про його матір не розкрито.