Кучер Олексій Володимирович: адвокат, голова Харківської ОДА

Олексій Кучер — український адвокат і політик, голова Харківської обласної державної адміністрації. Раніше він був народним депутатом від «Слуги народу», а наприкінці серпня 2020 року партія оголосила його кандидатом на посаду мера Харкова. Його ім'я фігурує в журналістських матеріалах про адвокатську практику, а Державне бюро розслідувань відкрило провадження щодо одного з розпоряджень Кучера на посаді голови ОДА.

Біографія і родина Олексія Кучера

Олексій Володимирович Кучер народився 23 березня 1985 року в селі Новорайськ Бериславського району на Херсонщині. Він українець, сповідує православ'я. Нині живе в Харкові.

Дружина політика — Вікторія Олександрівна Кучер. У подружжя дві доньки: Амелія і Стефанія.

Освіта

• 2006 рік — закінчив педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди в Харкові; здобув кваліфікацію викладача фізкультури для основної школи;
• 2010 рік — випустився з Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого; отримав кваліфікацію юриста;
• 2011 рік — отримав адвокатську ліцензію.

Крім практики, Кучер викладає у вищій школі адвокатури.

Адвокатська практика і бізнес

Адвокатську діяльність Кучер веде з 2011 року. За даними джерела, п'ять років він провів на роботі в прокуратурі та судовій системі, зокрема був помічником судді Шевченківського районного суду Харкова. Його спеціалізація — кримінальні справи.

Серед відомих клієнтів, яких згадує джерело, — Володимир Литвин, якого підозрювали у «справі рюкзаків», і суддя Дзержинського райсуду Сергій Лазюк. До серпня 2019 року Кучер володів ТОВ «Юридична компанія «Дартлі груп»». За його декларацією, частка в цьому товаристві становить 10%.

Політична кар'єра: від депутата до голови ОДА

На виборах 2019 року Кучер балотувався від «Слуги народу» у виборчому окрузі № 179. До нього входять Лозова та Зачепилівський, Кегичівський, Красноградський, Лозівський і Сахновщинський райони. За даними джерела, він набрав 50,61% голосів.

У парламенті дев'ятого скликання Кучер працював у Комітеті з питань правової політики. Там він очолив підкомітет з питань організації та діяльності адвокатури й органів надання правової допомоги. Окрім цього, він керував міжфракційним депутатським об'єднанням «Слобожанщина». Основні події кар'єри:

• 5 листопада 2019 року — очолив Харківську ОДА;
• 3 грудня 2019 року — Верховна Рада проголосувала за дострокове припинення його депутатських повноважень за власною заявою;
• 12 грудня 2019 року — ДБР відкрило кримінальне провадження щодо Кучера як голови ОДА;
• 31 серпня 2020 року — «Слуга народу» повідомила про висунення Кучера кандидатом на посаду міського голови Харкова;
• 25 жовтня 2020 року — дата, на яку були призначені місцеві вибори.

Клієнти Кучера та провадження ДБР: що писали ЗМІ

За інформацією порталу «Антикор», з 2014 року Кучер захищає в українських судах осіб, яких обвинувачують у хабарництві. За даними ЗМІ, широку відомість йому принесла справа підприємця Антона Саввова. Влітку 2017 року Саввова звинуватили в продажу підроблених звань і сертифікатів нібито від імені Оксфордського університету. Про це писала британська газета «Times». Саввов звернувся до суду, щоб захистити репутацію, і представляв його Кучер.

Як стверджується в джерелі, серед клієнтів адвоката були також:

• депутат Харківської міської ради Роман Сальников, якого обвинувачували в отриманні хабара в 20 тисяч гривень;
• слідчий Шевченківського районного відділу Михайло Сагайдак, обвинувачений у хабарі в розмірі 1 тисячі доларів;
• суддя Дзержинського райсуду Сергій Лазюк, якого обвинувачували в отриманні 300 доларів і підозрювали ще в одержанні 3 тисяч доларів;
• суддя Слов'янського міського суду Ігор Мінаєв;
• депутат Харківської міськради Борис Баронін, якого прокуратура підозрювала в участі в незаконному заволодінні земельними ділянками; за даними джерела, серед фігурантів цієї справи згадують і колишнього голову Харківської ОДА Михайла Добкіна.

Журналісти «Радіо Свобода», як зазначено в джерелі, пов'язують Кучера з Вадимом Слюсарєвим. Там же сказано, що він допомагав вести справи народного депутата Артема Пшонки.

Провадження ДБР від 12 грудня 2019 року стосується розпорядження «про початок роботи» Кучера на посаді голови ОДА. Згідно з джерелом, документ підписали й оприлюднили двічі поспіль — під різними датами, але під одним номером.

Декларація Олексія Кучера: нерухомість, автомобілі, гроші

Наприкінці травня 2020 року Кучер оприлюднив відомості про доходи за дванадцять місяців, а також про рухоме й нерухоме майно. Згідно з декларацією, родині належать:

• три квартири в Харкові: 62,9 кв. м (429 200 грн), 68,6 кв. м (612 000 грн) і 61,9 кв. м (653 300 грн);
• дві земельні ділянки площею 103 і 1000 кв. м та житловий будинок на 62 кв. м у Люботині на Харківщині;
• земельна ділянка на 62 500 кв. м у селі Новорайськ Бериславського району Херсонської області.

На сайті НАЗК також вказано, що сім'я безоплатно користується житлом площею 95 кв. м. За даними реєстру, на які посилається джерело, це квартира в будинку № 16 на вулиці Ляпунова в Харкові. Харківське видання «Newsroom» пише, що власник житла — Кирило Андрійович Шалімов. За даними видання, у відкритих джерелах немає свідчень, що в нього є чи був бізнес, натомість на сайті «Миротворець» його згадують як сепаратиста.

У декларації також зазначено два годинники Rolex. Кучер володіє 11 акціями ВАТ «Николаевцемент». Сім'я задекларувала чотири автомобілі:

• Lexus NX 200T, 2017 року випуску;
• Audi Q5, 2011 року;
• Volkswagen Passat, 2011 року;
• вантажний ГАЗ-САЗ 3507, 1987 року.

Серед грошових активів Кучер вказав 77 біткоїнів і заощадження в 84 тисячі доларів. Його дружина Вікторія задекларувала 200 000 доларів і 49 000 гривень. Сімейний дохід за попередній рік, за даними декларації, становить 205 888 гривень.

Критика та скандали

Нижче — епізоди, про які писали ЗМІ. Вони викладені за публікаціями, а не як висновки редакції.

• Жовтень 2020 року, сесія Харківської облради. За даними «Главкома», 15 жовтня 2020 року Кучер посварився з першим заступником голови облради Володимиром Скоробагачем, який розкритикував роботу ОДА в боротьбі з коронавірусом. Видання писало, що за 10 днів до виборів Кучер, який балотувався в мери, нецензурно висловився на адресу опонента, а ролик із цією сваркою став вірусним. Джерела: «Главком», «Главком».
• Конфлікти з опонентами. За даними «Суспільне Харків» (28 листопада 2020 року), на посаді Кучер був постійним об'єктом критики радників ексгубернаторки Світличної. Він називав опонентів «політичними тваринами», а їхню команду — посіпаками. На початку епідемії COVID Кучер назвав Кернеса «деструктивним елементом» і натякнув на можливі оборудки за участі Ярославського. Кернес відповів образою. Кучер вибачився, і сторони заявили, що порозумілися.
• Біткоїни на 13 мільйонів гривень (серпень 2021 року). За повідомленням «Главкому» від 3 серпня 2021 року, Кучер, на той час голова Державної регуляторної служби, потрапив до списку держслужбовців, яких НАЗК підозрювало в неправдивому декларуванні. Він не зміг документально підтвердити купівлю 77 біткоїнів. Аудитори вважали, що коштів на криптовалюту в нього не було: за їхніми підрахунками, у 2001–2018 роках він офіційно заробив лише 131 тис. грн, а за рік на посаді голови ОДА — 518 тис. грн. Показники декларації не збігалися з тим, що, на думку аудиторів, було в нього реально (приблизно 13 млн грн). НАЗК передає результати перевірок правоохоронцям, які вирішують, чи відкривати провадження. Відомостей про відкриття провадження чи вирок у джерелі немає.
• Повторні виклики до НАЗК (дату не вказано). За анонсом на сторінці НВ, НАЗК вшосте викликало Кучера щодо недостовірних відомостей на суму понад 13,1 млн грн про нібито володіння криптовалютою. Точної дати в доступному фрагменті немає.
• Заява про Ан-26 (дату не вказано). За даними НВ, командування Повітряних сил ЗСУ назвало «брехнею» і «маніпуляцією» заяву Кучера. Він сказав, що перед Ан-26, який розбився під Харковом, на посадку заходив інший борт із сином командувача Повітряних сил Сергія Дроздова.