Кропачов Віталій Валерійович: український підприємець, власник «Укрдонінвест»

Віталій Кропачов: біографія, освіта і родина

Віталій Кропачов з'явився на світ 4 жовтня 1973-го в Торезі на Донеччині, нині місто має назву Чистякове. Він український підприємець, який працює у вуглевидобутку, газовій сфері та медіа. Очолює холдинг «Укрдонінвест» і є засновником телеканалу Ukraine World News.

Автор джерела наголошує: попри публічні заяви про патріотизм, репутація бізнесмена неоднозначна, адже його пов'язують із корупційними схемами й скандалами.

Про освіту відомо мало. За даними низки українських медіа, вища освіта в нього є, але назви вишу ніхто не уточнює.

Кропачов одружений, має сина й доньку. З 2014 року сім'я мешкає в Києві та майже не буває на публіці. За інформацією журналістів, частину майна й активів підприємця оформлено на близьких родичів.

Кар'єра Віталія Кропачова: від облради до вугільного холдингу

Основні віхи, які наводить джерело:

• 2010 — обраний до Донецької облради; за даними ЗМІ, за часів Віктора Януковича очолював Торезьку міську організацію Партії регіонів і контролював підприємство «Шахтарськтранс», що перевозило вугілля;
• 2011 — пережив напад, який пов'язує з тиском з боку оточення Олександра Януковича;
• 2014 — серед причетних до створення батальйону «Шахтарськ» джерело називає Арсена Авакова, Антона Геращенка та Олега Ляшка; у тому ж році програв вибори до парламенту в окрузі №53 на Донеччині;
• 2016 — узяв під контроль вуглезбагачувальні фабрики «Комсомольська», «Україна» та «Росія», що були у власності сина експрезидента;
• 2017 — придбав контрольний пакет компанії «Краснолиманське»;
• 2018 — у травні зареєстрував державне підприємство «Національна вугільна компанія»;
• 2019 — отримав контроль над низкою телеканалів;
• травень 2024 — затриманий Нацполіцією.

Політична кар'єра, за оцінкою автора джерела, не вийшла за межі регіону. Вплив в енергетиці й медіа бізнесмен зберіг завдяки знайомствам серед чиновників та колишніх діячів Партії регіонів.

Вугільні та газові активи «Укрдонінвест»

У 2017 році Кропачов придбав контрольний пакет «Краснолиманського», яке веде видобуток вугілля в межах державно-приватного партнерства. Тоді компанія забезпечувала до 45% поставок вугілля для «Центренерго» й була серед найбільших платників податків Донеччини. Того ж року він почав працювати з китайським виробником гірничого обладнання Sany Heavy Industries. Спільні тендери, за даними джерела, допомогли потіснити групу Corum Ріната Ахметова.

Як пишуть журналісти, після 2014 року він відновив зв'язки в Києві. Знайомство з Антоном Геращенком, радником міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, відкрило йому двері до впливових осіб. За інформацією журналістів, Геращенко міг представити його Ігорю Кононенку, соратнику Петра Порошенка, який опікувався паливно-енергетичним комплексом і шукав наступника Сергія Тригубенка, «тіньового куратора» вугільної галузі. До середини 2016 року ЗМІ вже подавали Кропачова як експерта з енергоринку.

Його модель, за даними джерела, нагадувала підхід ДТЕК Ріната Ахметова: видобуток, переробка й постачання в межах одного холдингу. Під його керуванням опинилися «Краснолиманська» та інші великі держпідприємства. Тендери цих структур стабільно вигравали пов'язані з ним фірми — «Тріалтрейд», «Доненергоекспорт» і «Універсал Інвест-Буд». Офіс він орендував поруч із Міністерством енергетики та вугільної промисловості.

Як стверджується в джерелі, далі до нього перейшли активи Олександра Януковича. Приватна компанія «Краснолиманська» мала ліцензію на видобуток в однойменній державній шахті. Формально її власником вважався колишній депутат-регіонал Ігор Гуменюк, але реальний контроль, за твердженням ЗМІ, належав Януковичу-молодшому. Згодом у сфері інтересів Кропачова опинилися шахти «Росія» та «Новогродівська 1-3».

Наприкінці 2017 року, за даними видання «Олігарх», бізнесмен отримав ще два підприємства, пов'язані з Януковичем-молодшим. Вони мали сім ліцензій на родовища в Харківській та Луганській областях. Серед пізніших придбань — гірничо-збагачувальна фабрика «Богучарська» на Донеччині, яку також пов'язували з Гуменюком.

Медіабізнес і статки Віталія Кропачова

Паралельно з вугіллям він розвивав інформаційний напрям:

• 2019 — через «Укрдонінвест Медіа» отримав контроль над Info 24, ТВі та «Погода»;
• згодом — купив «Ера Продакшн», що мала ліцензію на трансляцію 12 телеканалів;
• 2022 — його структура стала власником ТОВ «Корона Санрайс», яке контролює канал Так TV;
• січень 2023 — готував запуск загальнонаціонального телеканалу Ukraine World News;
• 17 вересня 2024 — супутниковий TAK TV припинив мовлення, права на канал передали Агентству з розшуку та менеджменту активів.

У 2019 році журнал «Новий Час» та Dragon Capital уперше внесли Кропачова до рейтингу найбагатших українців, оцінивши статки у 101 млн доларів. Наступного року сума впала до 81 млн, а 2021-го його прізвище зникло зі списку. Аналітики пов'язували це зі втратою частини активів, жорсткішою конкуренцією на вугільному ринку й слабшим впливом у державних структурах.

Замах 2011 року та події 2014-го

Про напад у Торезі відомо з розповіді самого підприємця. За його словами, на нього накинулася група з п'яти чоловіків із металевими прутами, після побиття він три місяці пролежав у лікарні. Причиною називає власну необережність: того дня вийшов без охорони. Відтоді, каже Кропачов, він завжди під захистом.

Організатором нападу він називає Олександра Януковича, але стверджує, що не ображається й вважає історію закритою: за його словами, «все необхідне вже було сказано та зроблено». За версією Кропачова, нападники хотіли вбити його на очах у свідків. Охорона втрутилася, частину нападників затримали на місці, проте вранці всіх відпустили за вказівкою «зверху». Конфлікт, за його словами, виник через транспортне підприємство «Сніговепогрузтранс», яке він придбав. Оточення Януковича вимагало передати бізнес, а в ситуацію втручалися високопосадовці, зокрема керівництво СБУ. Власність він відстояв, але за президентства Віктора Януковича тимчасово відійшов від активної діяльності.

За даними ЗМІ, після початку збройного конфлікту на Донбасі Кропачов публічно виступив проти створення так званої «ДНР». Утім, на думку журналістів, ще якийсь час його погляди залишалися близькими до позиції регіону. На президентських виборах 2014 року він входив до довірених осіб Михайла Добкіна. За твердженням підприємця, після повернення до Тореза його підприємства захопили й «націоналізували» бойовики за розпорядженням Олександра Захарченка та Олександра Тимофєєва на прізвисько Ташкент.

Низка видань пише, що батальйон «Шахтарськ» розформували через мародерство, а на його основі пізніше постав «Торнадо». Командиром став Руслан Онищенко, давній знайомий і бізнес-партнер Кропачова. За повідомленнями журналістів, бійців підрозділу, серед яких було чимало колишніх ув'язнених, звинувачували у викраденнях, тортурах і розбоях. Це призвело до розслідування та ліквідації формування.

Розслідування НАБУ і справа ДБР щодо структур Кропачова

У лютому 2017 року НАБУ відкрило кримінальне провадження щодо можливої змови керівників державних шахт і приватних фірм під час тендерів та держзакупівель. Обшуки пройшли в офісі бізнесмена на вулиці Богдана Хмельницького, 26, а також у «Укрдонінвест», «ВБ Нерухомість» і «Шахтарськтранс». Кропачов подав позов проти слідчих, але згодом відкликав його. Багато хто сприйняв це як спробу уникнути загострення стосунків із силовиками.

Державне підприємство «Національна вугільна компанія» мало об'єднати держактиви галузі під єдиним управлінням. Журналісти й експерти одразу припустили, що за його створенням стоїть бажання Кропачова зосередити контроль над шахтами й перерозподілити фінансові потоки. Виконувачем обов'язків керівника став Олексій Райчев, колишній директор шахти «Краснолиманська» і давній соратник бізнесмена.

За даними Державного бюро розслідувань, керівництво держпідприємства, пов'язаного зі структурами Кропачова, системно не виконувало фінансових зобов'язань перед державою. Натомість гроші продовжували надходити фірмам, підконтрольним бізнесмену. За версією слідства, бюджет зазнав збитків на мільярди гривень, а виведені кошти могли легалізувати через угоди з майном. Слідство задокументувало щонайменше чотири епізоди:

• неправомірне використання податкової пільги ТОВ «Краснолиманське» з січня 2022 до серпня 2023 року — 75 млн 105 тис. грн;
• ігнорування процедури реєстрації податкових документів держпідприємством, що спричинило борги й несплату податків на 2 млрд 194 млн грн;
• невнесення податкових накладних на постачання для ТОВ «Краснолиманське» з січня 2022 до вересня 2023 року — ПДВ на 169 млн 938 тис. грн;
• незарахування до держбюджету задекларованих станом на 30 жовтня 2023 року зобов'язань із ПДВ на 1 млрд 124 млн грн.

У травні 2024 року Нацполіція затримала підприємця та кількох людей з його оточення. За наявною інформацією, Кропачов перебуває в СІЗО, справа триває, а відомостей про остаточне судове рішення немає.