Даниленко Тетяна: журналістка, ведуча й авторка інтерв’ю «Української правди»

Тетяна Даниленко — українська журналістка, телеведуча й авторка інтерв’ю. Уродженка Житомира пройшла шлях від студентської практики на СТБ до відеопроєктів «Української правди». Між цими точками були програми на «5 каналі», ZIK, «Радіо НВ» і «4 каналі».

Походження, освіта та перші публікації

Журналістка з’явилася на світ у Житомирі, день її народження — 30 жовтня 1983-го. Батько, Володимир Даниленко, — письменник, який також працює як літературознавець і прозаїк. Мати, Лідія Даниленко, за фахом — учителька української мови.

З пресою Даниленко познайомилася підлітком: 1999 року, коли їй виповнилося 16, її матеріали почала друкувати газета «Українське слово». Освітній шлях виглядає так:

• 2001 — переїзд із родиною з Житомира до Києва та вступ до Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка;
• 2002 — практика на СТБ на другому курсі;
• 2006 — завершення навчання в університеті.

На телебаченні вона почала працювати ще студенткою, не чекаючи диплома.

Кар’єра на СТБ і «5 каналі»

Практика на СТБ 2002 року обернулася пропозицією стати кореспонденткою програми «Вікна-столиця». На каналі Даниленко пробула до 2004-го: готувала сюжети про політичні та суспільні події.

Того ж року вона перейшла на щойно створений «5 канал». Починала парламентською кореспонденткою, а згодом отримала місце ведучої інформаційних і політичних програм. Цей період тривав близько 13 років і став найдовшим у її телевізійній біографії.

• 2006 — ведуча програми «Час новин»;
• 2009 — ведуча підсумкової інформаційно-аналітичної програми «Час: підсумки дня»;
• 2011 — телемарафон «Українська незалежність» у парі з Павлом Кужеєвим.

В ефірах Даниленко модерувала політичні дискусії та розмовляла з представниками влади, опозиції, громадського сектору й експертами. За її власними підрахунками, випусків новин та аналітичних програм на каналі набралося понад 1,5 тисячі.

Телемарафон 2011 року: рекорд для Книги Гіннеса

23 серпня 2011 року Даниленко й Павло Кужеєв вийшли в ефір «5 каналу» з марафоном «Українська незалежність», приуроченим до 20-ї річниці незалежності України. Трансляція тривала 52 години й завершилася 25 серпня.

Ведучі змінювали одне одного, але студії не залишали та вели розмови з гостями. Захід визнали найдовшим токшоу на телебаченні, яке йшло наживо; рекорд внесли до Книги рекордів Гіннеса й Національного реєстру рекордів України. Того ж року Даниленко отримала премію «Жінка III тисячоліття».

«Громадське телебачення», ZIK і «Радіо НВ»

• 2013–2015 — співпраця з «Громадським телебаченням»;
• 2017–2019 — робота на ZIK, авторська програма Face 2 Face;
• 2018–2020 — ведуча на «Радіо НВ».

До «Громадського телебачення», створеного українськими журналістами напередодні Революції гідності, вона долучилася 2013 року. Брала участь у прямих ефірах, інтерв’ю й обговореннях політичних подій, а певний час поєднувала це з роботою на «5 каналі».

2017 року Даниленко пішла з «5 каналу» на ZIK. У програмі Face 2 Face вона брала розгорнуті інтерв’ю в політиків, громадських діячів, представників культури та експертів. У червні 2019-го медіахолдинг придбав Тарас Козак, якого пов’язували з Віктором Медведчуком. Після цього низка журналістів і керівників каналу заявили про звільнення, серед них і Даниленко. За її словами, вона не хотіла працювати в медіа, яке опинилося під контролем політичного оточення Медведчука.

З березня 2018 року вона вела на «Радіо НВ» вечірні інформаційно-аналітичні ефіри та програму «Підсумки тижня», де з гостями обговорювала політичні, економічні й суспільні події. Останній ефір відбувся 24 квітня 2020 року. Після закриття програми журналістка повідомила, що збирається розвивати власний відеопроєкт.

Проєкт «Даниленко» і програма «Постаті» на «4 каналі»

У травні 2020 року Даниленко разом із колишніми колегами з ZIK запустила на YouTube суспільно-політичний проєкт «Даниленко». Відео знімала команда Bad Raven, до якої входили колишні оператори, продюсери та інші працівники телеканалу. Основою стали інтерв’ю, політичні дискусії та розмови на суспільні й історичні теми. Пізніше журналістка вела також проєкт «Ідеологія» на платформі Obozrevatel.

У квітні 2021 року Даниленко почала вести програму «Постаті» на «4 каналі». Її гостями були політики, військові, історики, представники культури та громадські діячі. Кожен випуск будувався навколо особистої історії співрозмовника, його поглядів і впливу на суспільні процеси.

Тетяна Даниленко в «Українській правді»

У жовтні 2024 року журналістка приєдналася до команди «Української правди». Першою її роботою стала підсумкова відеопрограма «УП. Тиждень», де вона розбирала головні політичні, військові та суспільні події тижня.

Згодом Даниленко почала готувати для видання великі інтерв’ю. Серед її співрозмовників у 2025–2026 роках були військові командири, представники парламенту й місцевої влади, антикорупційних органів та громадського сектору. Її актуальні матеріали зібрані на авторській сторінці видання.

Родина

У Тетяни Даниленко двоє дітей. Донька Христина народилася в квітні 2008 року; її батько — колишній народний депутат і ексголова Державного агентства з інвестицій Владислав Каськів. Син Северин народився 2022-го.

Чоловік журналістки — Андрій Білецький, військовий і політичний діяч. Він заснував бригаду «Азов», раніше командував 3-ю окремою штурмовою бригадою, а нині очолює Третій армійський корпус.