Удари по російських НПЗ: чим США тиснуть на Україну через розвіддані

Удари по російських НПЗ стали приводом для напруження між Києвом і Вашингтоном, якщо вірити The Washington Post. 14 жовтня видання повідомило, що американці дали українській стороні зрозуміти: нові ураження нафтової інфраструктури Росії можуть коштувати Україні доступу до розвідданих США. Водночас президент Дональд Трамп публічно заявив, що обмін інформацією не припинявся.

Що саме США передали українській стороні

Журналісти покликаються на співрозмовників серед посадовців обох країн. За їхніми даними, у понеділок, 12 жовтня, представники американської розвідки та дипломатичного відомства зв'язалися з українським посольством у Вашингтоні. Їхнє послання було прямим: якщо Україна й далі вражатиме енергетичні об'єкти та нафтопереробні заводи в Росії, американці негайно перестануть передавати Києву розвідувальні відомості.

• Тиск мав неформальний характер, але був дуже інтенсивним і масовим.
• За словами одного зі співрозмовників WP, телефонували всім, чиє прізвище звучало по-українськи.
• Повністю обмін розвідданими не зупинявся, проте загроза його згортання нікуди не зникла.

Чому нафтопереробка тривожить Вашингтон

За версією видання, причина жорсткої реакції — страх перед стрибками світових цін на пальне та перед подальшою ескалацією. Американська влада хоче здешевити пальне до проміжних виборів у Конгрес, які заплановані на листопад. У Вашингтоні вважають, що вдалі удари українських дронів по НПЗ і нафтобазах у Росії відчутно тиснуть на світові ринки нафтопродуктів.

Відповідь Трампа: розвіддані надходять

У вівторок, 13 жовтня, Трамп сказав журналістам, що Вашингтон продовжує ділитися з Україною розвідувальною інформацією. Його слова: «Ми допомагаємо їм і ділимося розвідданими. Ми хочемо, щоб війна закінчилася».

Отже, публічна заява американського президента не збігається з тим, що йшлося в неформальних розмовах з українськими дипломатами. Видання зазначає лише, що загроза обмеження лишається, а повного припинення обміну наразі немає.

Аргументи Києва: взаємність і гарантії

Українські посадовці розглядають удари по російській енергетиці як пряму й законну відповідь на систематичні обстріли, якими Росія намагається зруйнувати енергосистему України. Президент Володимир Зеленський не раз говорив, що ціни на дизельне пальне й нафту залежать від глобальних геополітичних чинників та логістичних блокувань у світі, а не лише від дій українських військових.

Позиція Києва, за даними джерела, ґрунтується на принципі взаємності. Сили оборони можуть утриматися від атак на російські нафтопереробні підприємства лише тоді, коли Росія повністю припинить бити по українській енергосистемі й цивільній інфраструктурі. Будь-яка деескалація, за словами Зеленського, має бути дзеркальною та підкріпленою реальними міжнародними гарантіями безпеки.

Плутанина з попередженнями про ракетні удари

Ситуація ускладнилася після російських ракетних атак по Україні, зокрема по Києву. Тоді українські посадовці казали, що партнери не повідомили про загрозу завчасно. За інформацією WP, можливе обмеження обміну розвідданими стало одним із чинників, які породили непевність: чи справді США й надалі діляться відомостями про небезпеку. Українські військові водночас розповідали, що під час наступних хвиль ударів попередження від партнерів приходили.

Українські голоси в дискусії про Трампа

Народний депутат Олексій Гончаренко закликав співвітчизників не критикувати публічно Трампа та його партію перед виборами в США. Він нагадав, що Україна залежить від американських розвідданих, фінансової підтримки та супутникового зв'язку Starlink. На його думку, Києву слід шукати компроміс із Вашингтоном і не покладати завеликих надій на зміни в політиці США після виборів.

Третій президент України Віктор Ющенко обрав інший тон: у відкритому листі до Трампа він закликав не йти на поступки Кремлю й не підтримувати торгівлю з Росією. «Кожен долар від цього дизелю — це куплена ракета, яка завтра прилетить у наші хати», — написав він, нагадавши про зобов'язання США за Будапештським меморандумом.

Підсумок: що відомо і що лишається відкритим

Напевно відомо кілька речей. За даними The Washington Post, 12 жовтня американські представники неформально й масово попереджали українську сторону про наслідки ударів по російських НПЗ. Трамп 13 жовтня публічно підтвердив, що розвіддані Україні передають. Київ пов'язує можливу відмову від таких ударів зі зупинкою російських обстрілів енергосистеми.

Відкритими лишаються питання, чи справді Вашингтон піде на припинення передачі розвідданих і чи змінить Україна свою тактику. Не з'ясовано й те, якою мірою непевність навколо попереджень про ракетні атаки пов'язана саме з обговорюваним обмеженням. Джерело відповідей на це не дає.