Суровікін і Київ: що The Telegraph пише про загрозу ударів по мостах

Суровікін і Київ опинилися в одному контексті завдяки публікації The Telegraph: британські оглядачі вважають, що Москва, не здобувши очікуваного на Донбасі, може спертися на систематичні удари по цивільних, а столиця України — серед найвірогідніших мішеней. Виконавцем такого сценарію, за цією версією, мав би стати генерал Сергій Суровікін, відомий як «генерал Армагеддон».

Усе це — оцінка газети, а не підтверджений план. Публічно немає ні документів, ні офіційних заяв про те, що Путін особисто наказав саме Суровікіну планувати атаки.

Логіка Кремля за версією The Telegraph

Коли просування на Донбасі сповільнилося, Путін, як пишуть автори, вирішив повернутися до випробуваного прийому — залякування мирних жителів. Задум у тому, щоб люди дійшли межі виснаження й самі почали вимагати від власної влади завершити війну. Журналісти нагадують: у Сирії Росія підтримувала режим Башара Асада, а лікарні, школи й житлові квартали ставали мішенями для російських найманців. Там розрахунок не спрацював, і оглядачі припускають, що в Україні результат буде таким самим.

Водночас у нинішніх ударах вони не бачать ознак підготовки до миру. На їхню думку, так діє лідер, який привчає суспільство до довгого конфлікту. Путін, стверджують автори, певен, що переграє не лише Україну, а й увесь Захід: втрати для Кремля — дешевий ресурс, а населення Росії більше за українське, тож він розраховує довести Київ до капітуляції.

Алеппо: репутація, яку Суровікін привіз із Сирії

Прізвисько генерал здобув через Алеппо. У 2016 році російська військова авіація перетворила це сирійське місто на руїни, загинули тисячі цивільних. За «успіхи» в Сирії Путін відзначив Суровікіна званням Героя РФ.

Правозахисники вважають його причетним до воєнних злочинів і вбивств цивільних. За даними Human Rights Watch, війська під його командою бомбили лікарні в провінції Ідліб, де було багато дітей. Крім того, йому приписують схвалення хімічної зброї проти мирних жителів Сирії. Британські експерти припускають, що цей досвід він може використати й в Україні.

Дніпровські мости Києва як потенційні цілі

Автори звертають увагу на сім мостів, які з'єднують береги Дніпра в столиці. Київ, як і більшість столиць, — вузол автомобільних і залізничних шляхів. Якби місто розсікли навпіл, зв'язок між правим і лівим берегами порушився б, а наслідки відчула б не лише столиця, а й уся країна.

Це не суто теоретичний сценарій: упродовж кількох тижнів російська армія час від часу б'є по мостах у Києві та в інших регіонах України.

Що оглядачі радять Заходу

Щоб Україна втримала оборону, партнерам, на думку авторів, слід різко наростити постачання:

• зенітних ракет;
• радарів;
• безпілотників;
• засобів радіоелектронної боротьби.

Окрім цього, вони пропонують обговорити те, що ще два роки тому сприймалося як неможливе. Якщо Росія почне масово й цілеспрямовано бити по цивільній інфраструктурі, НАТО, на їхню думку, мало б проаналізувати, чи може його авіація прикрити окремі райони або критично важливі об'єкти — без прямої участі в бойових діях. Автори підкреслюють: ідеться не обов'язково про негайне закриття неба за класичним сценарієм, а про оцінку можливостей на випадок критичної ситуації, коли альтернатива — безкарне знищення людей ракетами й дронами.

Аргументація така: якщо Путін вирішить, що за удари по Києву не буде наслідків, він їх продовжить. Якщо ж Велика Британія та Європа покажуть, що міста під захистом, а армія отримує потрібні обсяги допомоги, Кремлю доведеться визнати, що терор безперспективний.

Шлях Суровікіна: від командування до зникнення з публічного поля

Суровікін очолював Повітряно-космічні сили РФ. Відомі етапи його подальшого шляху:

• жовтень 2022 року — його відправили керувати «спецоперацією» в Україні;
• січень 2023 року — усунули з посади командувача й призначили заступником наступника;
• після заколоту Євгена Пригожина, засновника ПВК «Вагнер», у Росії почалися чистки серед вищих військових, яких підозрювали в причетності; імовірно, серед затриманих був і Суровікін;
• 4 вересня 2023 року — стало відомо, що його звільнили з-під варти після смерті Пригожина; джерело The New York Times було переконане, що кар'єрних перспектив у генерала більше немає;
• 6 вересня 2023 року — колишня радниця голови Держдуми В'ячеслава Володіна Анастасія Кашеварова повідомила, що з сайту Міноборони РФ зникла сторінка з його біографією; за словами депутата Віктора Заварзіна, генералові нібито знайшли «непогану» посаду «у СНГ»;
• 15 вересня 2023 року — з'явилася інформація, що він перебував в Алжирі разом із делегацією Міноборони РФ.

Яку посаду Суровікін обіймає нині, у джерелі не сказано.

Підсумок: що відомо, а що ні

Напевно відомо таке: The Telegraph пов'язала можливе посилення ударів із Суровікіним, російські війська вже кілька тижнів атакують мости, а Алеппо у 2016 році було зруйноване під час операції, яку пов'язують із цим генералом. Правозахисники звинувачують його у воєнних злочинах у Сирії.

Відкритими лишаються кілька питань. Ніхто публічно не підтвердив, що Путін віддав Суровікіну прямий наказ щодо атак на Київ, а його чинна посада невідома. Ідея залучити авіацію НАТО до захисту окремих районів — це думка оглядачів, а не рішення Альянсу чи урядів.