Бережна Тетяна: віцепрем’єр-міністерка та міністерка культури України

Тетяна Бережна — міністерка культури України, адвокатка за фахом. З 21 жовтня 2025 року вона обіймає й посаду віцепрем’єр-міністерки, відповідальної за гуманітарну політику, а 16 липня 2026 року зберегла обидві ролі в уряді Сергія Корецького.

Біографія та освіта Тетяни Бережної

Народилася 9 січня 1989 року в Рогатині, що на Івано-Франківщині. Правничу освіту здобувала в Національному університеті «Києво-Могилянська академія».

• 2010 — бакалавр права;
• 2012 — магістр правознавства (обидва ступені — у Києво-Могилянській академії);
• 2014–2025 — курси й програми з міжнародних відносин, економіки, політики та державного управління.

Міжнародний досвід Бережної пов’язаний зі стажуванням у парламенті Канади та навчанням на закордонних освітніх програмах. У 2025 році вона очолювала українську участь на EXPO 2025 в Осаці.

Юридична кар’єра: податкове право й міжнародні рейтинги

У 2011 році Бережна влилася до адвокатського об’єднання «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» і пропрацювала там понад десять років. Вона спеціалізувалася на податковому праві та податкових спорах, а також займалася адміністративним судочинством. Свідоцтво, яке дає право займатися адвокатською діяльністю, отримала 2017 року.

Фахову репутацію підтверджували міжнародні рейтинги:

• 2017–2021 — потрапляла до рекомендованих Chambers Europe українських юристів з оподаткування, зокрема з податкових спорів;
• 2018–2021 — відзнаки Legal 500 у сфері оподаткування;
• 2021–2022 — перелік провідних українських юристів цієї практики за версією Best Lawyers.

Отже, до державної служби Бережна працювала переважно у фінансово-податковій царині й не була політичною менеджеркою.

Від заступниці міністра економіки до Міністерства культури

17 червня 2022 року Кабінет Міністрів призначив Бережну заступницею міністра економіки. Вона курувала низку напрямів державної політики:

• праця й зайнятість населення;
• трудові відносини та трудова міграція;
• соціальний діалог;
• охорона праці й промислова безпека;
• підготовка та перепідготовка кадрів;
• розвиток підприємництва;
• окремі питання ринкового нагляду.

Її робота в міністерстві припала на повномасштабну війну: відомство водночас опікувалося ринком праці, міжнародною допомогою, підтримкою бізнесу й відбудовою економіки. У листопаді 2024 року Бережна разом із тодішньою першою віцепрем’єр-міністеркою та міністеркою економіки Юлією Свириденко брала участь у засіданні парламентського комітету, присвяченому реформі Державної служби зайнятості.

• 28 липня 2025 року — стала заступницею міністра культури та стратегічних комунікацій і тимчасово виконувала обов’язки міністра;
• 21 жовтня 2025 року — Верховна Рада призначила її віцепрем’єр-міністеркою з гуманітарної політики та міністеркою культури, «за» проголосували 266 депутатів (постанова №4645-IX);
• 16 липня 2026 року — після формування уряду Сергія Корецького зберегла посаду, за новий склад Кабміну віддали голоси 264 депутати.

У Мінекономіки Бережна працювала під керівництвом Свириденко з 2022 року до липня 2025-го. Коли Свириденко очолила уряд, вона особисто представила Бережну колективу Мінкульту, а в жовтні внесла її кандидатуру до Верховної Ради. Через це українські політичні медіа часто називали Бережну людиною з команди Свириденко. У джерелі, проте, наголошено, що сама по собі спільна робота в уряді не доводить неформального контролю чи залежності.

Програма «Тисячовесна» та креативні індустрії

Одним із головних напрямів роботи міністерки стала державна програма «Тисячовесна», розрахована на підтримку українського культурного продукту. Її бюджет сягає 4 млрд грн, а мета — створення конкурентного контенту: кіно, музики, анімації, видавничих та інших креативних проєктів. У червні 2026 року на програму надійшло 2634 заявки. За словами Бережної, згодом її планують розширити на книги й онлайн-ігри, а фінансування у 2027 році може зрости до 6–8 млрд грн.

У квітні 2026 року Бережна послалася на дослідження медіаспоживання, за яким 71% українців і далі дивляться чи читають російськомовний контент, а 18% — щодня. На її думку, причина не лише в ідеології, а й у доступності та звичці, тому держава має збільшувати пропозицію якісного українського продукту. Найуразливішою групою, за дослідженням, виявилися підлітки 14–17 років.

Бережна прагне змінити модель культурної політики: від утримання установ за бюджетні кошти до розвитку креативних індустрій як економічного сектору. У лютому 2026 року вона заявила, що за належної підтримки держави ці індустрії можуть досягти 7% ВВП. В інтерв’ю «Детектору медіа» міністерка говорила про намір підвищити частку культурних індустрій із приблизно 3% до 5% ВВП до 2030 року.

У червні 2026 року вона запропонувала створити при Раді з питань підтримки підприємництва Комітет з розвитку креативних індустрій і назвала понад пів мільйона робочих місць у цьому секторі. За даними Мінкульту, станом на березень 2026 року майже 200 підприємців креативної сфери отримали понад 67 млн грн грантів у межах програми «Власна справа».

Культурна спадщина, яку пошкодила війна

Ще один напрям діяльності Бережної — захист спадщини, що постраждала від російської агресії. Міністерство документує руйнування пам’яток і культурної інфраструктури. У червні 2026 року міністерка повідомила про створення в західних областях сховищ для музейних колекцій, евакуйованих із прифронтових територій; їхні адреси не розголошують із міркувань безпеки.

Серед інших завдань відомства — цифровізація спадщини, охорона музейних зібрань, деколонізація та ширший доступ до культурних об’єктів. У квітні 2026 року серед рішень, які Бережна представила у Верховній Раді, були передача костелу Святого Миколая релігійній громаді та розширення доступу до об’єктів, зокрема на території Києво-Печерської лаври.

Критика призначення та висновки НАЗК

Призначення Бережної викликало дискусію, адже до Мінкульту вона була адвокаткою й заступницею міністра економіки та не працювала в культурній сфері. За даними українських політичних і профільних медіа, критики вважали, що очільниця міністерства має добре знати культурний сектор, його інституції та професійне середовище. Прихильники вказували на її управлінський, юридичний і міжнародний досвід. Сама Свириденко під час представлення Бережної говорила про потребу залучити до міністерства менеджерку з досвідом державного управління та комунікацій.

8 квітня 2026 року НАЗК оприлюднило результати контролю, у яких щодо Бережної як керівниці Мінкульту йшлося про проблеми в організації антикорупційної роботи відомства. Агентство вказало на неподання або несвоєчасне подання працівниками декларацій, порядок розгляду повідомлень про корупцію, права викривачів і спеціальні перевірки кандидатів на посади з підвищеним корупційним ризиком. Як зазначено в джерелі, це не означає, що НАЗК виявило особисте корупційне правопорушення міністерки: ішлося про недоліки в організації роботи міністерства.

Родина

Тетяна Бережна у шлюбі. У публічному просторі її чоловіка називають Геннадієм Бережним. У грудні 2025 року Юлія Свириденко публічно повідомила, що в Бережної народилася донька. Інших відомостей про приватне життя родини у відкритих джерелах мало.