Голодування Піни Пічерно: що відбувається в окупованих Олешках
Італійська політикиня відмовилася від їжі, вимагаючи перемир’я для окупованих Олешок. Що відомо про умови життя в місті, шляхи евакуації та дипломатичні кроки.
В Олешках на Херсонщині, які російські війська захопили в перший день повномасштабного вторгнення, нині лишається приблизно 1700 людей, і 47 з них — діти. Італійська політикиня Піна Пічерно, віцепрезидентка Європарламенту, 20 жовтня 2026 року відмовилася від їжі, щоб змусити світ говорити про долю цих людей. Її акція збіглася з дипломатичними контактами навколо можливого режиму тиші для виїзду цивільних.
Олешки під окупацією: хто лишився і чого бракує
Місто лежить на лівому березі Дніпра в Херсонській області. Російські війська зайняли його 24 лютого 2022 року, і відтоді воно залишається під контролем РФ поруч із лінією фронту. У червні 2023 року підрив Каховської ГЕС спричинив масштабне затоплення територій і ще більше погіршив становище.
За даними Даніель Белл, голови Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, до великої війни тут мешкали близько 24 тисяч осіб. Тепер їх приблизно 1700. Умови життя такі:
- немає стабільного електропостачання, опалення та водопостачання;
- бракує продуктів, питної води й ліків;
- останню регулярну доставку продовольства автошляхом ООН зафіксувала 26 травня 2026 року;
- медичні заклади відчувають нестачу медикаментів і потрібних матеріалів.
Мешканці ростять овочі на присадибних ділянках, шукають їжу серед руїн і беруть воду з колодязів. Через небезпеку й атаки безпілотників швидка допомога не завжди може доїхати до хворих.
Чому виїхати з міста не можна без режиму тиші
Головна перешкода — відсутність погоджених маршрутів, безпека яких гарантована. Дороги довкола Олешок заміновані, тож самостійний виїзд означає ризик потрапити під обстріл або підірватися на міні.
Через це вивезення цивільних залежить від домовленості про припинення вогню, гарантій безпеки та координації між сторонами війни й гуманітарними організаціями. Україна неодноразово пропонувала погодити тимчасову паузу в бойових діях заради евакуації. Міжнародний комітет Червоного Хреста заявляв, що допоможе з виїздом, якщо на це пристануть обидві сторони, а цивільним забезпечать безпеку.
Голодування Піни Пічерно: вимоги й заклик до мобілізації
Пічерно сформулювала три вимоги: негайне гуманітарне перемир’я, доставка необхідних товарів і умови для безпечного виїзду всіх, хто хоче залишити місто. До ненасильницької акції вона закликала громадські організації, громадян, національні та місцеві установи, наголосивши, що долучитися мають не лише політики. Своє голодування вона розглядає як привід для ширшої міжнародної мобілізації.
Мету кроку вона пояснила так: «Щоб привернути міжнародну увагу до цієї надзвичайної ситуації, я оголосила голодування». Про вибір, перед яким опинилися мешканці, сказала: «Хто залишається, ризикує померти з голоду, хто намагається втекти, ризикує життям». А ще додала: «Населення Олешок не можна залишати напризволяще».
Ситуацією в місті зацікавилася італійська la Repubblica, яка присвятила їй окрему публікацію. Розмовляючи з журналістами, політикиня назвала свій крок «жестом гніву й надії» та поєднала його із закликом Папи Римського Лева XIV до перемир’я, потрібного для доставки допомоги.
Дрони над Дніпром і дипломатія: що вже зроблено
Українські військові намагаються підтримувати місто, відправляючи вантажі безпілотниками через Дніпро. За словами представника 34-ї окремої бригади морської піхоти, від вересня таким способом вдалося доправити понад сім тонн. Серед вантажів — продукти тривалого зберігання, крупи, цукор, засоби гігієни та медикаменти, зокрема інсулін. Проте дрони не підміняють регулярного постачання й не розв’язують проблему виїзду.
Дипломатична лінія склалася з двох подій. 16 жовтня Лев XIV провів телефонну розмову з Володимиром Путіним. За повідомленням Ватикану, понтифік закликав домовитися про припинення вогню, щоб до міста дісталися їжа та медикаменти, а цивільні змогли безпечно його покинути. Через три дні, 19 жовтня, омбудсмен Дмитро Лубінець повідомив, що сторони обговорюють останні деталі можливого режиму тиші для вивезення людей на підконтрольну Україні територію.
Що відомо напевно і що лишається відкритим
Напевно відомо кілька речей: Пічерно почала голодування 20 жовтня 2026 року; за даними ООН, в Олешках залишилося приблизно 1700 людей, серед них 47 дітей; регулярної доставки продуктів автошляхом не було з 26 травня 2026 року; дороги заміновані, а дрони доправили понад сім тонн допомоги.
Відкритими лишаються питання, чи запровадять режим тиші, коли це станеться і хто гарантуватиме безпеку маршруту. Невідомо, чи підтримає акцію Пічерно широка коаліція політиків, організацій і громадян. Остаточного погодження домовленостей між сторонами джерело не повідомляє.
Джерело: Фокус